Для чого Федерація грецьких товариств України створила Грецьку "козацьку" дивізію, або хто є провокатором в Україні
Микола Корецький, голова "Київського міського товариства греків", розмістив статтю з відповідями на ряд питань, які цікавлять всіх греків України. Ця стаття - це спроба розібратися в фактах, подіях, які вже відбулися. А також попередити суспільство, передбачити негативні події до яких нас штовхають в нав'язаній "гібридній" війні.
В цій статті розглянуті такі питання :
- Чому за 20 років ні один член товариства недонецького регіону не зміг потрапити на державні програми відпочинку дітей і людей старшого віку?
- Чому ні один член грецьких товариств недонецького регіону не може отримати необхідну медичну допомогу в медичному центрі , побудованому меценатом Андреасом Атенсом для всіх греків України?
- Що це за Донецька благодійна регіональна організація "Медичний центр" Гіппократ" з 7 засновниками - фізичними особами?
Та інші прості запитання (перейти до статті http://www.greekkiev.com.ua/news/).
В березні 2018 року за пропозицією Голови Федерації грецьких товариств України Проценко-Пічаджи О.І. до Києва , а потім ще до 5 міст України приїжджає активістка грецького руху, письменниця Валіда Будагова зі своєю книгою "Тємєтєрон". Ця книга, як виявляється попередньо видається Фондом російсько-грецького мецената Івана Саввідіса. В Україні - грошима Федерації і частково М. Корецького. До книги він написав передмову для греків України, в якій, в першу чергу , порівнявши події, які відбулися в Грузії в 90-х роках та привели до масового виїзду ( практично втечі), репатріації понтійських греків до Греції, запросив читача замислитися над подіями тотожними тим, які сьогодні відбуваються в Україні і зрозуміти, спробувати щось змінити для того, щоб не повторити долю грузинських понтійських греків.
Як так сталося, що в Грузії до влади прийшли крайні праві і Грузія стала "Грузією для грузин", як відбувалися події які привели до того , що понтійські греки, проживши на території Грузії дві сотні років, вимушені були залишити оселі, майно і стати репатріантами. Починати своє життя з нуля: з підвалів з крисами, з миття унітазів в будинках корінних греків. За даними 1989 року в Грузії проживало 100 000 греків, за наступні 17 років їх чисельність зменшилася до 2000 осіб. Це залишилися практично одні бідні люди похилого віку. І вже на місці проживання греків, батьківщині пана Кіріакоса в Цалкінському районі проживає до 80% аджарців та до 20% сванів. І як стало зрозуміло з поведінки народжених в Грузії таких , як пан Кіріакос , вони за цей час незважаючи на позитивні зміни які відбулися в Грузії та горе і війну, яку принесла Російська федерація, знаходяться в своїх поглядах на боці країни - окупанта, «русского мира», отримуючи відповідне фінансування для своєї діяльності і втручання в справи інших держав. І вони сьогодні продовжують їздити до окупованого Криму, Донецька, повчаючи всіх, піднімаючи вой та істерику, якщо щось йде не по їхньому. Як так сталося , що українці, яких ці пани хають на кожному кроці, та українські греки стали центром уваги таких панів?
Ще 240 років назад, наприклад Єкатєріна під дулами Суворовських солдат примусово вигнала з осель і повела греків в незнайомі степи. Половина репатріантів за час подорожі померло. Що це за "велика нагорода" від російського уряду? Що не було б геноциду греків- понтійців, якщо російська армія не повернулася до греків спиною і кинула своїх одновірців на поталу османцям та молодотюркам. По сьогоднішній день Росія не визнала геноцид греків , вірмен і продовжує вже обніматися з Ердоганом. Вони не зрозуміли, що в країнах, де греків прийняли гостинно та захистили від знищення є нарешті своя державність. Є - держава, державна мова, своя історія і культура. Що Україна, як і Грузія є унітарна держава зі своїм державним устроєм. В якій і мови не може йти за якісь автономії, тим більше, що нав'язується різними Чорноморськими об'єднаннями. Нав'язується закордонними структурами та попихачами в услужінні цих структур. На світ божий витягнута стара заїжджена тема - "Грецька автономія". Пан Харлампій Полотідіс згадує, що ще в 1991 році було прийнято рішення про створення на теренах СРСР Грецької автономної республіки. Вона повинна була бути створена або в Гіліджику, або в Приазов'ї, або в Керчі. Ці ж пани розписуються за всіх греків України: "Більшість з греків-українців, з ким довелось спілкуватися, бажають жити на своїй узаконеній автономній батьківщині!"
В Гіліджику - вже не цікаво, в Криму - Путін пообіцяв дати грекам статус корінного народу, а не кримським татарам. За те, щоб кримські греки продовжували ці путінські авантюри щедро виділяється фінансування. Тільки " Національний благодійний фонд РФ" під керівництвом генерал-лейтенанта ФСБ Носова В.О. виділив на ці заходи за час окупації 5 225 770 рублів, а Фонд Івана Саввідіса, координатора Периферії країн Чорного моря в рік виділяє 1 300 000 рублів.
Далі в статті наведена інформація для роздуму.
В жовтні 2012 року Федерацією грецьких товариств України створюється "Греческое Азовское казачество". В Грецькому культурному центрі "Меотіда" (м. Маріуполь) проголошується Головна мета створення Грецького "казачества": "Ходотайствовать перед Президентом Украины В.Ф.Януковичем о создании и финансировании программы по выделению земель в АР Крым гражданам Украины с греческой родословной, чьи предки были выселены из Крыма". Так і записано -"родословной" (газета "Приазовский рабочий" номер 103 від 25.09.2012 року). 240 років ніхто не думав повертатися до Криму, деякі товариства святкували навіть таку подію, як велике благо. Була створена в подальшому ціла "казацкая" дивізія імені Святителя Ігнатія Маріупольського. Для чого? Федерація з таким зверненням мала можливість безпосередньо кожен день звертатися до уряду України, а тим більше до В.Ф. Януковича, без створення "кавалерійської" Дивізії. Але створюється ціла Дивізія. Така введена військова одиниця дуже нехарактерна для козацького руху України. Звичайно - це паланки, курені. А тут - військова одиниця - Дивізія, а це передбачає до 20 000 чоловік в строю.
Як заявив Верховний отаман Грецького Азовського "казачества" Василь Якименко : "Сегодня пришло время для исторической справедливости, а именно возвращения греков в Крымские земли". Шиються невідомо за який кошт генеральські мундири, залучаються Святі отці з МП з благословенням на "святу справу", і вже в грудні 2012 року Атаман на зборах Федерації рапортує, що крім дітей з дитячого садочку до лав Дивізіі залучені "Феодосійський" і "Керченський " козацькі" полки. Тобто розвертається ціла колись "кадрована" дивізія. Вже заступник Голови Федерації Надія Чапні заявляє: "Правительство Крыма поддержало инициативу греков Приазовья". Тобто все дуже відповідально і з великим піднесенням. На початку 2013 року Верховний головнокомандувач Василь Якименко відбуває до Москви "златоглавоі" до Великого козацького кругу (не на Запоріжжя, ні до Києва) за консультаціями з відповідною підтримкою. Далі В. Якименко починає активну роботу по рекрутаціі греків для переїзду до Криму. Не тільки по Приазов'ю, але й в Черкасах, і в Миколаєві, і в Херсоні.
Деякі коментарі щодо цієї ситуації з соцмереж:
- "Большого абсурда и в голову не прийдет. Это как евреи-ниндзя. Сартана в этом цирке не участвует. Придумывают неспроста".
- "Якименко был лишён всех званий и наград. Исключён с реестра. Не имеет права называть себя казаком".
- "Все это смешно и одновременно уродливо. Просто так ничего не бывает. Опять таки кто-то в этом видит свой интерес. А быдло этому способствует".
Микола Корецький згоден з цими відгуками - комусь це було потрібно. Створення воєнізованого формування, зв'язок з російськими "Казаками", які вже у 2014 році воювали в Україні, завчасне провокування конфлікту з місцевими мешканцями Криму, підняття в черговий раз "грецького питання", перетворення Криму в "порохову бочку" України.
Цей варіант " гібридної війни" не був нашими "добрими сусідами" витягнуто для реалізації. І греки не стали "розмінною картою" в цій брудній грі. Але ситуація загострюється, і в любий момент колаборанти з національних меншин можуть бути використані для агресії проти України. Будемо пильними.