Виталий Горкун: 80% мариупольцев выходят из машины, чтобы дать взятку патрульному или просто "порешать"

Начальник Мариупольской патрульной полиции Виталий Горкун сейчас находится в Киеве, но согласился поговорить с нами по телефону. События последних дней (расстрел патрульных в Днепре) не могут не сказаться на работе всей службы, в том числе и в Мариуполе, а потому вопросы не могут ждать.

Были ли ошибочными действия днепровских патрульных? Увидят ли украинцы полное видео с камер погибших полицейских? Будут ли откорректированы правила работы службы? Не опасаются ли в Мариуполе, что после трагических событий в Днепре могут начаться массовые увольнения из ПС, ведь в прифронтовом городе риск столкнуться с вооруженным злоумышленником многократно выше, чем в городах, далеких от войны? И главное — можно ли сказать, что реформа патрульной полиции провалилась?

Обо всем этом мы говорили с Виталием Горкуном.

-Коротко про те, що сталося в Дніпрі. Була звичайна перевірка документів. Виявилось, людина в розшуку. Мала зброю.

Сказати, що щось було зроблене непрофесійно — не можу сказати.

Повне відео буде викладене обов'язково, я його бачив. І можу запевнити, що ніяких погрішностей патруль не допустив. Впевнений, відео буде обов'язково оприлюднено, коли закінчиться слідство.

Напарник не може стріляти, коли один із офіцерів, грубо кажучи, на мушці. У злочинця був свій пістолет. Читаю в інтернеті, що нібито зловмисник забрав зброю у патрульних. Все це суцільна брехня. Злочинець хотів забрати зброю. Він наставив свій пістолет на патрульного і вимагав у нього документи і зброю. Але той не віддав. За що і отримав кулю.

Злочинець був готовий використовувати зброю. Він був колишнім співробітником МВС, був у роті "Торнадо". Людина рік приймала участь у бойових діях. Неодноразово застосовувала зброю проти ворога. Ворог — це теж людина. А вбити людину в перший раз — це дуже непросто. Тому я і кажу: він був готовий убивати.

Да, ми потрапили на таку людину, яка мов загнана миша. Ії загнали у кут. Розуміє, що її зараз затримують і за який злочин. Тому він дістав свою зброю і так цинічно вбив двох поліцейських.

Зараз і у Дніпрі, і у нас проводиться інструктаж, але це звичайна робота. Сказати, що щось підсилено? Ні, куди ще підсилювати. Просто, я думаю, що підсвідомо патрульні будуть діяти більш жорстко.

- Чи не викликала загибель патрульних у Дніпрі страх серед маріупольських копів? Бо такі зустрічі з озброєними людьми у Маріуполі можуть трапитися набагато частіше. Чи не очікуєте ви відтік кадрів у зв'язку з цими подіями?

- Ні. Тому що кожен патрульний, коли він йшов на роботу, він розумів, куди він йде, розумів ризики. У кожного є табельна зброя, яка йому дається для захисту здоров'я і життя громадян і власного життя.

Ситуація, яка трапилась у Дніпрі, могла статися і на другий день служби, і в Києві, і у будь-якому іншому місті.

Проблема полягає в тому, що у нас немає чітких правил поведінки водія, коли його зупиняє патрульний.

Наприклад, у Сполучених Штатах все чітко прописано. Водій не має права покидати автомобіль, руки повинен залишати на кермі і з керма не прибирати. Якщо водій прибирає руки з керма, патрульний в США це розцінює як небезпеку і дістає зброю.

У нас таких правил немає. І я сподіваюсь, що події в Дніпрі підштовхнуть процес, і такі правила з'являться.

- А взагалі-то, повинен водій залишати автомобіль?

- Ні. Це звичка з радянських часів. Не повинен. Але, з свого досвіду, я вам скажу: 80% водіів у Маріуполі залишають машину, аби дати патрульному хабара чи просто вербально "порешать" питання.

То виходить так, що ми хочемо змін у країні, всі хочемо, щоб у нас на дорогах був порядок, але коли я порушив, то, будь ласка, мене не карайте.

То виходить так, що ми хочемо змін у країні, всі хочемо, щоб у нас на дорогах був порядок, але коли я порушив, то, будь ласка, мене не карайте.

Ми так порядку не наведемо. Люди відмовляються приймати участь у змінах — штрафуйте не мене, а когось іншого. Що, кажуть, бандитів у місті немає, їх штрафуйте.

Так ось, коли будуть чітко прописані правила, таких випадків не буде траплятись.

Зараз ми не можемо змусити водія залишатись в автомобілі. Ну не діставати ж нам зброю? Всі ж почнуть кричати, що патрульні зовсім знахабніли, дістають зброю з будь-якого випадку. Але як може в такому випадку захистити себе патрульний? Водій що хоче, то і робить, де хоче, там і ходить. Немає чітких правил поведінки, і в цьому є проблема.

- В такому випадку, як, на вашу думку, треба вчинити владі — прийняти правила, про які ви кажете, чи прийняти закон про превентивне право, який анонсував Аваков?

- Ментальність наших людей — не підкорюватись. «А чого це ви мені щось забороняєте?» - ось наша ментальність. Людей не обурює власна безпека чи небезпека. Іх обурює: «Я тут вже 20 років так їжджу, і чого це ви мене зупинили».

Ось уявіть, в темну пору ми зупиняємо автомобіль. Патрульний підходить, просить документи, водій тягнеться за ними, а поряд - пластмасова іграшка - пістолет. І рука водія над пістолетом. Дії патрульного?

Він повинен в такому випадку застосовувати зброю. Досвід Дніпра про це свідчить. Патрульний не повинен втрачати перевагу.

Ось чому, коли патрульний просить вас не залишати автомобіль, покласти руки на кермо — треба виконувати.

Патрульний повинен точно оцінювати з самого початку ступінь небезпеки для себе і для інших.

Тому правила повинні бути. А законопроект про превентивне право поліції я поки ще не можу коментувати. Законопроекту ще немає. І я не розумію, як можна коментувати те, чого нема.

У Фейсбуці розганяють тему стосунків Майдану і поліції і цього закону. Послухайте, я був на Майдані, і я прийшов у поліцію для того, щоб щось змінити. Але не змінюється в першу чергу ставлення людей до закону.

- Люди, які залишають лави патрульної поліції у Маріуполі, кажуть про те, що все пропало, реформа пропала, реформи поліції нема — вона провалилася. Як ви до цього ставитесь?

Наприклад, людина була впевнена, що вона така впливова, що зразу зможе стати командиром. А цього не сталося. 

- Патрульна поліція працює в Маріуполі 3 місяці. На мою думку, за 3 місяці нічого не можна зрозуміти. Що там могло пропасти за такий короткий термін? Просто у когось не здійснилися плани щодо служби. Наприклад, людина була впевнена, що вона така впливова, що зразу зможе стати командиром. А цього не сталося. І це її образило. І ось ця людина вже пише про зраду, все пропало, пропала реформа.

Я у таких людей питаю: розповіси конкретно, що ти знаєш, що пропало. У відповідь — тиша, ніякої конкретики.

Да, не все ідеально. Да, є проблеми. Да, потрібно ходити в підсилення. Да, ми не можемо взяти нашу будівлю на баланс, тому що ДАІ залишила нам 1 млн. грн. боргу. Тому ми не можемо навіть кондиціонері там встановити. Да, ми не встигли за 3 місяці з усіма роззнайомитись, з тією ж міською владою, щоб звертатись до неї за допомогою, бо ми не є юридичною особою і не можемо вирішувати багато питань.

Да це є. Але писати, що все пропало?!

Я спілкуюся з патрульними. Єдине, що для них важко, - це йти на підсилення. Але коли вони всі шли на співбесіду, всі казали: ми йдемо змінювати нашу країну. І ми її дійсно змінюємо. Але не все відразу.

Я в системі до цього не працював, але коли стикнувся — там настільки все закольцовано, що волоси на голові дибом.

Але ніхто не казав, що буде легко.

За півтора роки роботи поліції — лише три випадки хабарництва. Причому всі ці випадки сама поліція розкрила і довела до суду. Скажіть, скільки хабарників виявляла ДАІ? Нуль!

Ми не можемо гарантувати, що всі люди, які прийшли працювати в поліцію, дійсно прийшли з ідеєю змін. Але ми намагаємось робити природній відбір. Я кажу колегам: якщо ви виявили факт хабара — приходьте до мене, і я сам особисто оприлюднюю цей факт на всю країну.

Я пишаюся формою своєю. Пишаюся тим, що мій керівник — така людина, яка два роки на пузі проповзла, захищаючи Україну і зараз пішла робити реформу. Впевнений, і йому складно.

Але дуже хочеться, щоб не тільки ми змінювали систему, а і суспільство почало мінятися теж.

Записала Анна Романенко