• Головна
  • 2015-й - год новаций, реформ, войны и потерь, - Валерия Чирина
конкурс
08:00, 30 січня 2016 р.

2015-й - год новаций, реформ, войны и потерь, - Валерия Чирина

конкурс

Лига будущих полицейских, организованная областным управлением Национальной полиции, объявила конкурс школьных сочинений о Родине и о войне. Мы решили поддержать проект и опубликовать лучшие, на наш взгляд, работы школьников Донецкой области. Все они  - о малой родине и о войне, которая ее разрушает...

Валерия Чирина , г. Славянск, 17 лет

Кожен рік залишає відбиток у серці людини і 2015 не став винятком.

Його, безумовно, можна назвати часом новацій, реформ, війни та втрат.

Звісно, мені хочеться розповісти щось позитивне, але чомусь перед очима з’являються лише трагедії 2015 року. Весь світ охопила жорстокість та тероризм: вбивства працівників французького журналу Сharlie Hebdo, крах літаків, величезна хвиля емігрантів із Сирії та війна на Сході України. Кожна з цих подій залишила слід, але остання ятрить мою втомлену душу і сьогодні. Так, я не маю уявлення про всіх бійців АТО, які їх погляди на життя чи мрії, але 2015 рік підтвердив те, що вони сповнені безмірної любові та поваги до України.

Далеко неначебто лунає вибух. Ні, здалось, але не забулось. 2015 став особисто для мене роком випробувань. На початку року через бойові дії у рідному місті Авдіївка мені довелося виїхати до Слов'янська. Раніше не розуміла письменників, поетів-емігрантів. Живуть вони далеко від рідного регіону, країни і що з того? Правду кажуть, що коли не був у ситуації не можеш істинно оцінювати. Залишитись майже без нічого, навчитись жити заново, не загубити в собі Людину-важко. І витримати цей гострий біль, який намагається повалити тебе на коліна і не дає майже ніякої можливості встати. Але ти підіймаєшся, потрохи приходиш до тями.

27 жовтня я вперше у житті приїхала до серця України - Києва. На майдані Незалежності, де знаходиться алея Небесної Сотні мені здалось, що дивилися очі тих, хто поліг за нашу рідну неньку-Україну, за європейське майбутнє. Через день відбулося всеукраїнське засідання лідерів.2015 рік подарував мені можливість представляти Донецьку область. На раді я познайомилася з неймовірними людьми з усієї України. Ми вкотре підтвердили те, що Схід і Захід України-разом. Ніякого «синдрому Збруча» нема, ми-єдина країна! Цей момент перевернув моє життя. Я зрозуміла, що впадати у відчай не варто, бо що не вбиває - робить нас тільки сильнішими.

У 2015 році на території Донеччини була створена «Ліга майбутніх поліцейських». Ця громадська організація об’єднала талановиту молодь, яка хоче змінити нашу країну на краще. Я з задоволенням вступила до цієї організації, бо вважаю, що саме вона допоможе нам-молоді-створити новий,український Донбас та навчитись правовим навичкам.

Дуже часто 2015 я називаю роком Волонтера. Мабуть, у 2010 українці не знали про них так багато, як знають сьогодні. Так, ці люди не люблять камер,піар, гроші. Але, якщо б не вони, мені важко уявити, що було б з нашими воїнами та населенням, яке залишилось у зоні проведення АТО. Я знаю, що ми переживемо тяжкі часи. Багато людей зневірились в Україні, хтось у 2015 взагалі емігрував подалі, бо соромиться Батьківщини.

Нам випало бути сучасниками подій драматичних і надзвичайно болючих, таких, що увійдуть до підручників з історії та будуть визначати наше майбутнє. Ці події, які відбулися в Україні в 2015, сколихнули цілий світ. Люди приїзджають на терени нашої держави, як до особливого місця з усіх куточків землі, тому що український народ бореться і сьогодні не просто за себе, а захищає універсальні людські цінності, захищає, власне, свій дух як нації. Мораль та сила духу, які продемонстрували наші люди - це надія світу. Ми не можемо програти, ми можемо тільки перемогти. Я дякую Богові за 2015 рік, який підкреслив ще раз, що ми-українці-незламна нація!

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
#Славянск
live comments feed...