Організовані Росією вибори до Держдуми на окупованій Донеччині завершилися 20 вересня достроково — дільниці закрили о 14:00 замість 20:00. Окупаційний «виборчком» пояснював скорочення часу голосування безпековою ситуацією та необхідністю доставити протоколи до територіальних комісій до вечора.
При цьому російські та окупаційні структури заявляють про надзвичайно високу активність виборців — ще до завершення голосування йшлося приблизно про 80% тих, хто нібито вже взяв у ньому участь. Незалежно перевірити ці цифри на окупованій території неможливо.
0629 з’ясував, що в цей час писали самі маріупольці у соціальних мережах.
В одному з місцевих пабліків організацію голосування в Маріуполі назвали повним провалом. Автори писали про проблеми з пошуком виборчих дільниць, низьку активність виборців та складнощі з голосуванням для маломобільних людей.
«Уровень организации — „цирк“. Даже бывшие члены комиссий с опытом работы в экзитполах такого не припомнят», — підсумували автори допису.
Важливе застереження: дописи та коментарі в соцмережах не є соціологічним дослідженням і за ними не можна визначити реальну явку чи ставлення всіх жителів міста. Проте вони дозволяють побачити особистий досвід людей, які живуть в окупованому Маріуполі.
«Людей на участке кроме меня вообще не было»
Одна з найчастіших тем у коментарях — мала кількість людей на дільницях. Один із маріупольців розповів, що випадково знайшов свою дільницю лише напередодні голосування. За його словами, поки члени комісії шукали його в списках, він устиг переглянути журнали виборців:
«Самая заполненная была примерно процентов на 20 на вид, а в основном две-три строчки на лист. Мою соседку Раису записали Тамарой в этих списках. Людей на участке кроме меня вообще не было. И где ж та явка 80% по ДНР, если все списки почти пустые?»
Інша мешканка описала схожу ситуацію:
«Вчера пришла, нашли дом, смотрю, а там из всего дома несколько человек проголосовало. Еще какую-то папку листала, там вообще пусто».
Ще один короткий коментар звучить просто: «Участки пусты».
Ці окремі свідчення не дозволяють робити висновок про реальну явку в усьому Маріуполі. Але вони різко контрастують із цифрами, які оприлюднювали російські та окупаційні виборчі органи.
«Ми навіть не знаємо, куди йти голосувати»
Ще одна тема — люди не могли знайти свої дільниці.
Одна з мешканок написала, що інформаційних оголошень про місце голосування біля її будинку не було. Родина вирішила шукати дільницю в неділю після обіду — і лише тоді з місцевих пабліків дізналася, що голосування вже завершили:
«Мало того, что мы знать не знаем куда идти голосовать (хоть бы на подъездах домов расклеили информационные объявления), ну ладно, думаем пойдем в воскресенье после обеда искать избирательные участки... Но не тут-то было, в местных пабликах написали, что они закрылись в 14.00».
Інша жінка назвала організацію цих виборів «бардаком» і написала, що людям мали рознести запрошення із зазначенням адреси та часу роботи дільниці.
«И смысла нет идти, и тратить своё время. Уже все все выбрали», — підсумувала вона.
Померлі залишилися у списках
Найбільш разючі історії стосуються списків виборців.
Одна маріуполька написала, що знайшла там свого батька, який помер майже рік тому. За її словами, вона попросила викреслити його зі списку, однак їй відповіли, що члени комісії не можуть цього зробити.
Інша жінка розповіла майже аналогічну історію:
«И я не ходила, муж мой ходил и тоже увидел в списках свою покойную мать, умершую 1.5 года назад».
Ці твердження користувачів соцмереж 0629 не може незалежно підтвердити. Але саме після таких історій у дискусії з'явилося багато саркастичних коментарів про заявлену явку: «все наши кладбища проголосовали», «поэтому и явка 120%», «А толку ходить, если едрисы победят и наберут 146%».
«Я і не пішла нікуди»
Частина маріупольців прямо писала, що свідомо відмовилася від участі.
«Вот поэтому я и не пошла никуда, чтоб нервы свои не дергать», — написала одна мешканка.
Інша розповіла, що взагалі багато років не бере участі у виборах, оскільки не вірить у можливість впливати на результат:
«Даже не хочу себя ставить в дураках, потому что нарисуют кто заплатит. Пусть думают что угодно, обзывают кем хотят, даже не хочу тратить время и здоровье».
Одна з учасниць обговорення поставила питання ще простіше: навіщо голосувати за депутатів, якщо, на її думку, вони не захищають людей, які в Маріуполі втрачають житло.
«Світла немає 60 днів — я йду шукати, де зарядити телефон»
Показово, що розмова про вибори дуже швидко перетворилася на розмову про повсякденне життя окупованого міста.
Одна з маріупольчанок пояснила свої пріоритети так:
«Света нет 60 дней, поэтому я иду искать где зарядить телефон, где достать воды, ее тоже нет». Вона також скаржилася на проблеми з пальним.
Інша мешканка писала про зруйновані квартири, комунальні рахунки та постійні дзвінки із закликами взяти участь у голосуванні:
«Выборы, выборы, деньги на выборы есть, это их волнует... звонят на день сто раз за выборы, вот вся забота о нас. А квартиры разрушены».
У цьому коментарі, мабуть, і є найпоказовіший контраст нинішньої кампанії в Маріуполі. Поки окупаційні структури звітують про високу явку та демонструють організоване Росією голосування як доказ «інтеграції», у місцевих соцмережах люди говорять зовсім про інше: воду, електрику, зруйноване житло, померлих у списках виборців, порожні дільниці та відчуття, що від їхнього голосу нічого не залежить.
Це не дає відповіді на питання, скільки маріупольців насправді прийшли голосувати. Але показує те, чого не видно в офіційних звітах окупаційних структур: частина жителів окупованого Маріуполя відкрито не довіряє ані організації цих «виборів», ані заявленим результатам та явці.
Читайте більше в нашій спецтемі НЕвибори.