У липні в Азовському морі стартує експеримент із промислового вилову медуз. Російське агентство з рибальства планує перевірити можливість їх масового видобутку для виробництва колагену, желатину та навіть харчових продуктів.
Як повідомляють російські медіа, виконавцем проєкту стане Всеросійський науково-дослідний інститут рибного господарства та океанографії. На проведення досліджень виділили 2,6 млн рублів. Протягом липня-листопада заплановано 20 тралень спеціальними неводами в районах курортного узбережжя.
Голова Росриболовства Ілля Шестаков заявив, що частину виловлених медуз можуть використовувати для промислових потреб, а решту — знищувати. За його словами, в перспективі йдеться про вилов до мільйона тонн медуз щороку та виробництво до 260 тисяч тонн колагену для медицини й косметології.
Сам факт появи таких планів свідчить про масштаб екологічних проблем Азовського моря. За оцінками російських науковців, за останнє десятиліття солоність води зросла з 9 до 15 проміле. Саме через це корнероти та інші види медуз, які раніше були характерні переважно для Чорного моря, масово розмножуються в Азові та фактично витісняють інші форми планктону.
Морські біологи пов'язують ці процеси не лише з потеплінням клімату, а й із багаторічним втручанням людини в природний баланс моря. Зокрема, вплив мають зарегульовані річки, що живлять Азовське море, зменшення прісноводного стоку та забруднення водойми органічними відходами.
При цьому саму ідею промислового вилову медуз експерти оцінюють скептично. За словами науковців, медуза майже повністю складається з води, тому її переробка потребуватиме значних енергетичних витрат. Крім того, вилов дорослих особин навряд чи вплине на чисельність популяції, адже личинки медуз залишаються на дні та продовжують цикл розмноження.
Окреме занепокоєння викликає і метод вилову. Тралення вже неодноразово критикували через негативний вплив на морське дно та інші види морських організмів.
Ще одна проблема — відсутність актуальних наукових досліджень. За словами фахівців, системний моніторинг планктону в Азовському морі фактично припинився понад десять років тому. Після початку російсько-української війни також була зупинена співпраця міжнародних наукових груп, які раніше досліджували екосистему моря.
Таким чином, замість усунення причин деградації Азовського моря окупаційна влада фактично пропонує заробляти на її наслідках. Водночас науковці не впевнені ані в економічній доцільності проєкту, ані в його користі для екології регіону.
Читайте також:
Азов стає схожим на Чорне море: біля Сєдового впіймали рідкісного морського півня, - ФОТО
Море, яке втрачає себе: як змінюється Азов, поки окупанти будують “курорти”, - ФОТО, ВІДЕО