Війна позбавила домівок не тільки тисячі людей. «Дах над головою» втратили морозиво і сири, мед і сметана, хліб і вино. Сотні підприємств, великих і малих, вимушені були припинити свою роботу через російську агресію. За даними Opendatabot, лише у минулому році Донеччина втратила 155 підприємств. Далеко не всі з них змогли відновитися в інших регіонах України.
Ми склали рейтинг найвідоміших релокантів із Донеччини, які виробляють продукти харчування.
Якщо ви ще не знайомі з їхньою продукцією, саме час познайомитися
«Нова кухня»
Фабрика з виготовлення готових страв «Нова кухня» працює у місті Славутич.
«Нова Кухня» – це родинний бізнес Сергія та Марії Бубнових із Маріуполя. Вони втратили дім, місто й виробництво, але не втратили головного – сили, бажання працювати та бути корисними.
Свій плодоовочевий бізнес Бубнови розпочали у 2011 році. Продавали овочі на ринку в Маріуполі, згодом почали здійснювати оптові поставки овочів до супермаркетів. У 2013-му вони вже співпрацювали з усіма великими торговельними мережами Донецької та Луганської областей. Усе зупинила війна. Торгівля зупинилася. Одна з продовольчих торговельних мереж Луганська заборгувала підприємству Бубнових велику суму грошей, а віддавали борг обладнанням. Так Бубнови стали власниками 750 кв. м будівельних сендвіч-панелей. Це підштовхнуло подружжя до ідеї створити власне виробництво напівфабрикатів. З панелей зібрали холодильні камери. Залучили грант на пів мільйона й у 2018-му розпочати переробку плодоовочевої продукції під брендом «Азовська фабрика-кухня – AFK». Спочатку це були варені буряки, морква, картопля, натерті овочі. Для розширення виробництва потрібно було нове обладнання і нове приміщення. Процес пошуку був довгим і проблематичним, але нарешті на початку 2022 року Бубновим вдалося запустити свою «Азовську фабрику-кухню» повноцінно – вони стали виробляти супи у стаканах. І тут почалась повномасштабна війна.
У перші ж дні вторгнення підприємці віддали всі запаси виготовленої продукції, консервованих супів захисникам Маріуполя.
Не одразу, але їм таки вдалося знов залучити грант від USAIDі відновити виробництво вже у Славутичі.
Фото з сайту Нової кухні
На рестарті вони виготовляли 4 сорти супів. Зараз асортимент їхньої продукції складає десятки найменувань: різні види супів, борщ на курятині, борщ на телятині, овочеві салати, м’ясні страви, комплексне меню, гарніри, напівфабрикати, заготовки для салатів.
Основна ідея, яку Бубнови закладають у виготовлення продукції – екологічність і економія часу для господарів. Тільки свіжі натуральні продукти, жодної хімії, жодних підсилювачів смаку та барвників.
«Нова кухня» у Славутичі щодня готує до 3000 порцій справжніх українських страв завдяки високотехнологічному обладнанню, яке дозволяє готувати їжу безпосередньо в автоклаві під високим тиском і температурою
Контакти
Інтернет-магазин готової продукції
Телефон: +38 (096) 361 53 82
Email: info@nk-food.shop
Ферма «Козацьке подвір’я» Сергія Свириденка
«Козацьке подвір'я» це екоферма з виробництва найрізноманітніших смаколиків із м’яса, з козячого й коров’ячого молока, як за класичними, так і авторськими рецептами.
Ферма була заснована на Донеччині у 2016 році. Жодного ярмарку, фестивалю у регіоні не обходилося без смаколиків пана Сергія Свириденка, засновника родинного бізнесу.
Фото з сайту "Козацького подвір'я"
Як і більшість крафтових виробників, «Козацьке подвір’я» всі свої делікатеси виробляло виключно з м'яса тварин домашньої відгодівлі. Тварини всі на випасі. І це було дуже цінно.
Паралельно з виробництвом м’ясних делікатесів, ферма спеціалізувалася і на виготовленні сирів та іншої молочної продукції, яку робили на італійській заквасці.
«Продукти виробляються на нашій фермі з дотриманням всіх санітарних норм і без використання заборонених добавок та компонентів», - розповідає Сергій Свириденко.
Підприємство швидко масштабувалося. Але стрімке зростання зупинила повномасштабна війна. У вересні 2022 року Ферма була релокована із півночі Донецької області на захід країни.
Частково роботу відновили в Олицькій громаді Волинськой області, Луцькій район, розповідає Сергій Свириденко. Відновлення зайняло два місяці, але працювали в збиток. Замість прибутку отримали купу боргів.
«Перший прибуток отримали лише у 2025 році, - розповів 0629 Сергій Свмриденко. - Потихесеньку віддаємо борги та розширюємо діяльність, дякуючи грантам. В першу чергу завдяки допомозі Українського ветеранського Фонду.
Також дуже допомагають розширювати бізнес ветеранські ярмарки у Львові та Луцьку, у яких регулярно беремо участь».
Проте повністю відновити ферму не вдалося. Стадо кіз довелося вирізати через гостру нестачу робочих рук. Фермери скаржаться, що на заході країни люди забагато свят у календарі мають, а тварини потребують щоденного догляду і такого ставлення до себе не толерують. Тож довелося коз позбутися.
Натомість завели стадо свиней породи «угорська мангали ця». За рахунок грантів закупили левову частку нового обладнання. Тож асортимент «Козацького подвір’я» зростає.
І ви також можете посмакувати (і підтримати вітчизняного крафтового виробника), якщо замовите собі щось смачного до столу.
Контакти
Інтернет-магазин для замовлень: kozak-craft.com.ua
Телефон: 0952955672
«Конті»
Майже 30 років тому на Донеччині народилася торгова марка «Конті», яка стала «мамою» для таких відомих смаколиків, як батончик «Джек», тістечко «Bonjour» та печиво «Контік».
Виробниче об'єднання "Київ-Конті" з’явилося у жовтні 1997 року. Його власник – Борис Колесников, а партнери Колесникова у цьому бізнесі, за даними українського Forbes, є родичі Ріната - Тетяна Ахметова-Айдарова, яка, ймовірно, є дочкою покійного брата найбагатшого українця.
Виробницто солодощів швидко набирало обертів. Вже у 1999 році власники підприємства придбали Горлівську кондитерську фабрику для розширення виробництва. А у 2001 році до складу компанії увійшла Донецька кондитерська фабрика.
Фото з сайту компанії. Фабрика у Костянтинівці
У 2004 році компанія придбала кондитерську фабрику у Курську і вийшла зі своєю продукцією на російський ринок.
2014 рік не змусив власників згорнути діяльність у Росії. Проте після повномасштабного вторгнення торгові зв’язки з російським бізнесом були зупинені, а у 2024 році Лєнінський районний суд міста Курська конфіскував на користь РФ кондитерську фабрику, повідомляє LB.ua.
До початку повномасштабної війни «Конті» випускала 400 найменувань солодощів, розповідає комерційний директор мережі «Економ Плюс» Емілія Стрілець. Після 24 лютого асортимент скоротили до 150–200 позицій.
Фабрики в окупованих Донецьку та Горлівці не контролюються власниками.
А от Костянтинівська кондитерська фабрика працювала навіть під обстрілами. Ще у липні 2022-го вона видавала продукцію. Але далі з фабрики таки почали вивозити частину обладнання в Канів Черкаської області. Зараз у цьому місті на підприємстві «Український кондитер» «Конті» виробляє цукерки Mone та «Золота лілія». Печиво-сендвіч SuperKontik під замовлення випускає Київська бісквітна фабрика.
За даними Forbes, вартість активів Колесникова за роки повномасштабного вторгнення скоротилися у 4 рази. Проте знаменита продукція «Конті» все ще доступна в Україні. А це, погодьтеся, - плюс.
«Геркулес»
Це один із найвідоміших харчових брендів Донеччини, заснований у 1997 році в Донецьку. Компанія виробляла заморожені напівфабрикати, морозиво та молочку. Продукція компанії неодноразово отримувала визнання на різноманітних конкурсах та виставках. Так, кілька разів морозиво та напівфабрикати ТМ "Геркулес" визнавали найкращими на всеукраїнському конкурсі "Вибір року". Компанія перемагала у кількох номінаціях Всеукраїнського конкурсу якості продукції "Сто найкращих товарів України".
Проте після окупації Донецька власники втратили контроль над виробництвом. Спроби релокувати бізнес виявилися слабкими.
Станом на 2026 рік ситуація у компанії виглядає критичною. В 2019 році Господарський суд Донецької області відкрив провадження про банкрутство ПрАТ "Геркулес", процедура банкрутства триває і досі.
Юридична адреса компанії залишається на території Донецької області, яка визначається як зона можливих бойових дій.
У компанії зафіксовано щонайменше 25 виконавчих проваджень, що свідчить про значні фінансові проблеми та борги.
Повномасштабна війна фактично добила класичну модель роботи компанії.
Попри це, бренд «Геркулес» не зник. Продукція бренду залишається доступною завдяки онлайн-продажам.
У бренда з’явився власний Інстаграм-канал, через який ви можете замовити добре знайомі всім пельмені, вареники з різними начинками, хінкалі торгової марки «Геркулес».
Контакти
Інстаграм Геркулес
Фейсбук Геркулес
«Геркулес» є прикладом великого харчового бізнесу Донеччини, який не зміг повноцінно релокувати виробництво після війни. На відміну від менших фермерських чи крафтових підприємств, що переїхали до центральних або західних областей України. Як, наприклад, крафтове виробництво сирів «Марківчанка».
«Марківчанка»
Сімейне фермерське господарство «Марківчанка» родини Кіріченків існує понад п’ятнадцять років. З початком війни родина релокувала господарство із Краматорського району Донеччини в більш безпечний регіон - в Сергіївську громаду, що на Полтавщині.
«Був страшний березень і квітень, були вагання, чи варто евакуюватися, полишивши все, може минеться... А потім по нашому селу перший приліт, який в одну мить вбив в тобі всі вагання. Та і які можуть бути вагання чи роздуми, коли дитина бере долонями твоє обличчя і дивлячись прямо в очі, каже - Мама, я боюсь, поїхали звідси! Ніч в підвалі, а на ранок вже чекає вантажівка…» - згадує страшні події 2022-го Олена Кіріченко.
Фото - фейсбук-сторінка Олени Кіріченко
Вони приїхали на Полтавщину вночі, де їх чекав великий старий будинок.
«Нас зустріли дощ і незнайомі люди, розвантажили наші речі і потім ще було багато незнайомих людей, які йшли до нас і приносили із собою співчуття, підтримку, їжу, одяг. Ці ЛЮДИ тепер наші сусіди, друзі, і міцна підтримка!», - каже пані Олена.
А згодом з допомогою Всеукраїнської асоціації громад і Програми USAID перевезли на Полтавщину і частину худоби.
Фермери на момент переїзду мали шість дійних корів, бика та телицю. Пізніше з їхнього села релокували ще одне господарство, яке налічувало 7 дійних корів. Поступово сім’я зібрала кошти і викупила всю худобу. І тепер мають 18 корів. Уже в новому господарстві народилися 10 теличок.
Тож тепер на Полтавщині родина Кіріченків змогла повернутися до основної своєї справи – вироблення крафтових сирів. Сироварня – серце їхнього господарства.
«Марківчанка» виготовляє традиційну молочну продукцію та крафтові сири за старовинними рецептами з різними натуральними наповнювачами (гриби, перець, паприка та інші). Асортимент розширився за останній рік. Зараз господарство виготовляє бринзу, ферментовані сири, сулугуні, халумі, моцарелу, качотту, адигейський сир.
У найближчих планах подальше облаштування сироварні для того, щоб виготовляти сири, які потребують довгої витримки. Донецько-полтавські фермери зацікавлені в тому, щоб на продовольчому ринку України була якісна крафтова продукція, доступна для всіх споживачів країни.
За інформацією АгроПортала, за добу на фермі «Марківчанка» тепер переробляють від 200 до 250 літрів молока. Виготовляють сир кисломолочний, вершки, масло солодковершкове, бринзу з натуральними наповнювачами (зелень, паприка, ягоди малини, смородини, вишні, гриби, перець гострий), сир адигейський, сир халумі, сир сулугуні. Наразі підприємство працює над твердими сирами з різним періодом визрівання такими як Гауда, Качотта, Пармезан, Чеддер.
Тож саме час долучитися до клубу любителів сирів від «Марківчанки».
Контакти
Телефон: +380992690841, +30681409948
Пошта: kiricenkoelena97@gmail.com
Інстаграм, де можна замовити молочку: