У публічному просторі активно обговорюють запропонований Дональдом Трампом «мирний план», який передбачає фактичну зупинку війни по лінії фронту та передачу контролю над окупованими територіями Росії. Цей сценарій подають як «швидкий спосіб завершити війну», однак він має очевидні наслідки для мільйонів українців, чиї домівки залишилися по той бік лінії зіткнення.
Саме тут і виникає ключове питання, про яке в плані Трампа не сказано жодного слова - що буде з житлом людей, які були змушені покинути окуповані й прифронтові території? Де гарантії компенсації за втрачені домівки, які Росія з 2014 року фактично націоналізує своїми законами?
На це звертає увагу історик, краєзнавець і журналіст Анатолій Герасимчук — автор книги «Від Русі до України. Факти і сенсації». Він дозволив 0629 опублікувати свій допис у Facebook, у якому пояснює, чому відсутність пункту про компенсації робить «мирний план» небезпечним і несправедливим для українських громадян.
Зображення сторінки Facebook Анатолія Герасимчука
“Переговорники про мир проігнорували один із найважливіших пунктів: компенсацію росією житла мільйонів українців, які були змушені покинути окуповані та прифронтові території.
Це не просто «дрібниця» — це долі мільйонів людей, які втратили все.
Якщо війна зупинятиметься по лінії зіткнення, це автоматично означає: контроль над окупованими територіями віддається Росії.
А Росія ще з 2014 року вже ухвалює там свої закони — і за ними націоналізує покинуте українське житло.
Так нехай поверне гроші всім, хто тепер не має куди повернутися.
Тому де пункт про компенсацію людям кошти за їхні домівки, до яких вони більше не можуть повернутися?
Це елементарне право людей, яких війна позбавила свого житла.
Бо всі прекрасно розуміють: «тимчасова» зупинка по лінії фронту — це насправді назавжди. Щонайменше для одного покоління українців.
Покоління, яке нині мусить жити де попало, тулитися по гуртожитках, знімати чужі квартири або пакувати валізи й виїжджати за кордон.
Європі це вигідно — робочі руки.
Росії теж вигідно — вона забрала території, частину житла знищила, частину привласнила законами.
Але чому про це — жодного слова в договорі про мир?
Якщо держава Україна не відстоює права своїх людей на власне житло, на відшкодування втрат, — виходить, їй не потрібні ці громадяни?
Нехай їдуть світ за очі і виживають як хочуть?
Це питання, на яке українці мають отримати відповідь.
І відповідь однозначну.
Бо мільйони людей — це не «побічні втрати».
Це Україна.
Її сьогоднішнє і майбутнє".
Більше блогів - ЧИТАЙТЕ ТУТ