У Норвегії, у комуні Акерсгус, відкрилася виставка, присвячена Маріуполю. Одним із ініціаторів її проведення став маріуполець Данило Ребро, який має практику у місцевій бібліотеці НЕС. Ця бібліотека – повноцінний культурний центр, де проходять виставки, кінопокази, інші творчі заходи та цікаві зустрічі.
Вчора бібліотека НЕС перетворилася на маріупольський простір. Побачити, відчути місто прийшов навіть мер норвезького містечка Туве Нігус.
«Південне, велике, сонячне портове місто України стало відомим під час українсько-російської війни у березні 2022 року. Поширюючи фотографії, зроблені репортерами Associated Press, світ побачив жахливі атаки на лікарню та театр, де на землі було написано слово «діти». Трагізм міста полягає ще й у тому, що неможливо порахувати всіх загиблих, кількість яких оцінюється різними методами від 22 000 жителів до 50, 80, 100 і навіть 136 тисяч.
Після Маріуполя здавалося, що міжнародна спільнота може переконати Путіна та його генералів припинити кровопролиття. Але потім з лиця землі зникли інші міста: Бахмут, Волноваха, Рубіжне, Попасна, Щастя, Вугледар, Мар'їнка, Соледар, Сєвєродонецьк.
На другий рік після руйнування Маріуполя, рівно в цю годину, замість покарання чи виключення з глобальних процесів, Путін знищує наступне українське місто – Авдіївку. Світ змінився. Епоха Ялтинської конференції та Гельсінської декларації однозначно закінчилася. Що буде далі, невідомо», - йдеться у презентації виставки.
На ній були представлені роботи п’яти маріупольських фотографів, які фіксували, яким був Маріуполь до початку повномасштабного вторгнення, і яким воно залишилось після того, як туди прийшли росіяни.
Сергій Ваганов, професійний лікар та фотожурналіст, працював у кількох відомих ЗМІ в Україні та міжнародних агенціях, таких як European Pressphoto Agency, Associated Press, France Press тощо.
Євген Сосновський, уродженець Маріуполя, театральний аматор і фотограф, провів 65 днів в облозі і мав сміливість евакуювати відзнятий матеріал. Його маленький 8-річний родич, хлопчик Єгор, відомий своїм «Маріупольським щоденником», який розповідає про жахи облоги.
Дмитро Козацький, український фотограф, військовий службовець, старший солдат Національної гвардії України. У 2022 році потрапив до списку Forbes Україна «30 до 30: обличчя майбутнього».
Олена Сугак, фотографка-аматорка, – жінка, яка відчайдушно документувала наслідки російських атак.
Світлана (прізвище не називаємо), яка залишилася в окупації, також задокументувала наслідки окупації на камеру.
«Місто з півмільйонним населенням зруйноване, але не зникло. Воно живе в серцях своїх мешканців і на фотопапері. Образ жертви викликає співчуття, але і переносить жертву в інший вимір, де виникає здивування. Мета цієї фотовиставки – познайомити публіку з красою Маріуполя: сильним, індустріальним, портовим містом, культурним та різноманітним. Його повсякденне життя, чарівність і темна сторона.
Маріуполь з його руйнуваннями і водночас непохитним духом спротиву є доказом того, що навіть у найтемніші часи надія може з'явитися».
В рамках фотовиставки відбувся також безкоштовний показ документального фільму "20 днів у Маріуполі".
ЧИТАЙТЕ нас в Телеграм-каналі Маріуполь 0629
НАДСИЛАЙТЕ свої повідомлення в Телеграм-бот 0629
ОБГОВОРЮЙТЕ новини в нашій групі Фейсбук - Маріуполь Місто-герой
ДИВІТЬСЯ нас на YouTube
