Дві з п’яти релокованих шкіл Донеччини — маріупольські: як навчатимуть дітей

Ігор Гаєвий / Фото Вільне Радіо

Новий навчальний рік більшість шкіл Донецької області розпочали дистанційно. Фізично релокованих закладів загальної середньої освіти, які можуть проводити заняття офлайн, в області лише п’ять. Два з них — маріупольські.

Зберегти освітню мережу Донеччини стає дедалі складніше: діти та вчителі роз’їхалися різними регіонами України й за кордон, а рішення про релокацію, об’єднання або закриття шкіл кожна громада ухвалює самостійно.

Водночас в області планують створювати центри, де старшокласники зможуть очно вивчати предмет «Захист України». Дітей, які живуть у різних містах, хочуть збирати групами та привозити на практичні заняття — за моделлю, яку вже використовують релоковані професійно-технічні заклади.

Про стан освіти Донеччини, майбутнє дистанційних шкіл і збереження зв’язку переселенців із рідним регіоном директор департаменту освіти та науки Донецької обласної державної адміністрації Ігор Гаєвий розповів медіа «Нова українська школа» під час конференції Міністерства освіти і науки «Серпнева 2026».

Для очного навчання релокували лише п’ять шкіл

За словами Ігоря Гаєвого, на початок навчального року фізично релоковані п’ять закладів загальної середньої освіти Донеччини. Два з них представляють Маріуполь, ще два — Покровськ, один — Краматорськ.

Серед закладів професійно-технічної освіти шість уже переїхали до безпечніших регіонів, облаштували приміщення та проводять заняття офлайн. Також релокували вісім коледжів.

Продовжують працювати й переміщені університети області. Донецький національний університет імені Василя Стуса розташовується у Вінниці, Маріупольський державний університет — у Києві, Горлівський інститут іноземних мов — у Дніпрі, а Донецький технічний університет — у Дрогобичі.

Рішення про релокацію школи ухвалює громада

Школи підпорядковуються територіальним громадам, тому саме місцева влада вирішує, чи потрібно перевозити заклад, у якому місті він може працювати та в якому статусі.

Під час пошуку нового місця громади мають враховувати, де компактно проживають їхні мешканці, скільки дітей готові продовжувати навчання у своїй школі та чи є приміщення для занять.

Деякі громади, школи яких досі працювали лише дистанційно, почали шукати можливості для організації очного навчання. Зокрема, Бахмут планує створити у селищі Гоща на Рівненщині багаторівневий освітній простір «Сталевий Бахмут».

Саме до Гощі у 2023 році перевезли Бахмутський центр професійно-технічної освіти, який раніше очолював Ігор Гаєвий. Нині заклад розширюється, а поруч із ним хочуть розвивати інші рівні освіти.

У Гощі вже живуть понад 20 родин із Бахмута, ще більше переселенців оселилися у Рівному. Якщо в регіоні збудують запланований квартал для бахмутян, школа може стати частиною необхідної для громади інфраструктури.

Чи скорочуватимуть школи Донеччини

Точної кількості шкіл області, які не розпочали роботу в новому навчальному році, в обласному департаменті не назвали. Такі рішення громади ухвалюють самостійно, тому інформація ще може змінюватися.

На момент розмови Ігор Гаєвий повідомив, що до департаменту не надходило офіційних повідомлень про закриття закладів. Більшість шкіл продовжують навчати дітей онлайн.

Освітню мережу Донеччини також змінюватиме реформа старшої профільної школи. Чотири ліцеї області мають взяти участь у її пілотуванні. Які заклади надалі працюватимуть як гімназії, а які отримають статус академічних ліцеїв, також визначатимуть громади.

Під час інтерв’ю окремо згадали школу №12 у Краматорську, яка носила ім’я закатованого російськими бойовиками Героя України Степана Чубенка. Обговорювалося її можливе об’єднання з іншим ліцеєм і ризик втрати назви, присвяченої загиблому школяреві.

Ігор Гаєвий тоді відповів, що не знає, яким буде остаточне рішення, а офіційних заяв про закриття школи від Краматорської громади не було.

Пізніше мати Степана Чубенка, вчителька Сталіна Чубенко, заявила, що міська рада й управління освіти припинили роботу школи, об’єднавши її з ліцеєм імені фізика Валентина Шеймана. За її словами, місцева влада не відповіла на петицію та звернення щодо збереження закладу.

Чи може дистанційна освіта замінити практичні заняття

Реформа старшої школи передбачає профільне навчання, STEM-напрями, лабораторні роботи та використання спеціального обладнання. Організувати все це для учнів, які перебувають у різних регіонах, значно складніше.

Ігор Гаєвий не погоджується з тим, що дистанційний формат обов’язково означає нижчу якість освіти. За його словами, сучасні онлайн-програми дають змогу наочно викладати фізику, хімію та біологію. Проте він визнає, що роботу з обладнанням і практичні навички повністю замінити комп’ютерними заняттями неможливо.

Особливо це стосується предмета «Захист України». Його учні шкіл Донеччини мають вивчати у змішаному форматі — онлайн і під час очних практичних занять.

Для старшокласників створюватимуть навчальні центри

Перший центр для практичного вивчення предмета «Захист України» планують облаштувати у Гощі на базі релокованого центру професійно-технічної освіти. Відвідувати його зможуть не лише учні шкіл Донеччини, а й місцеві старшокласники.

За попереднім задумом, дітей збиратимуть у групи та за окремим графіком привозитимуть на очні заняття. Департамент освіти Донеччини також співпрацює із центрами спротиву у Дніпропетровській області. Подібний навчальний майданчик планують створити й на Закарпатті.

Організацію практичних занять пропонують будувати за моделлю, яку вже використовують релоковані професійно-технічні заклади. Учні приїжджають до обладнаних майстерень у безпечніших регіонах разом із батьками або самостійно. Їх зустрічають на вокзалі та забезпечують місцями в гуртожитках на час навчання.

Для старшокласників такий формат буде складнішим, однак Ігор Гаєвий вважає, що його варто розробляти. Без очної роботи неможливо повноцінно опанувати частину практичних навичок.

Як довго зможуть працювати дистанційні школи

Школи окупованих і прифронтових громад продовжують набирати перші класи. Частина батьків свідомо обирає дистанційні заклади зі своїх міст, навіть перебуваючи далеко від Донеччини.

Однак, за словами керівника обласного департаменту, невідомо, як довго вдасться зберігати таку систему. Кількість шкіл, яка існувала в громадах до повномасштабного вторгнення, неможливо фізично відтворити в різних областях України.

«Я не знаю, наскільки це довго буде. Але думаю, що дуже довго ми не зможемо тягнути ці моменти», — сказав Ігор Гаєвий.

Він висловив сподівання, що після завершення війни та деокупації громади зможуть повернутися додому й відновлювати освітню мережу.

Навіщо зберігати освіту Донеччини

Одна з головних загроз для релокованих шкіл — поступова втрата учнів і педагогів. Родини облаштовують життя в інших містах і країнах, а діти переходять до місцевих навчальних закладів. У результаті освіта Донеччини може поступово розчинитися в освітніх системах інших громад.

Ігор Гаєвий вважає, що певну кількість шкіл регіону необхідно зберегти навіть у дистанційному або релокованому форматі. Вони підтримують зв’язок переселенців із рідними містами, зберігають історію, традиції та професійне середовище педагогів Донеччини.

«Патріотизм і нація складаються з того, що ми збережемо. А освіту нашу зберегти треба», — наголосив він.

За словами посадовця, після деокупації саме збережені школи, університети, коледжі, викладачі та вчителі мають стати основою для відновлення освітньої системи Донеччини.

Фото з архіву Ігоря Гаєвого 

ЧИТАЙТЕ нас в Телеграм-каналі Маріуполь 0629

НАДСИЛАЙТЕ свої повідомлення в Телеграм-бот 0629

ОБГОВОРЮЙТЕ новини в нашій групі Фейсбук - Маріуполь Місто-герой

ДИВІТЬСЯ нас на YouTube