«У мене 10 ключів, але вже немає що ними відкривати». Росія вдруге залишила маріупольську родину без бізнесу

У Катерини Колмикової залишилося десять ключів. Один — від квартири у Маріуполі, куди вона не може повернутися. Вісім — від магазинів, які родина втратила після окупації міста. І ще один — від магазину в Києві, який став символом нового життя після втечі з Маріуполя. Тепер він теж більше не потрібен.

Історію маріупольської підприємиці та акторки, яка двічі втратила все через російську війну, розповіла «Реальна газета».

До повномасштабного вторгнення Катерина Колмикова була добре відома в Маріуполі не лише як підприємиця, а й як акторка Маріупольського драматичного театру. Разом із чоловіком вони розвивали власну справу — мережу магазинів товарів для дому. У родини було вісім торгових точок у різних районах міста.

Усе це залишилося в окупованому Маріуполі.

«У мене 10 ключів, але мені вже немає що відкривати. Один — від квартири у Маріуполі, ще вісім — від магазинів, які ми там втратили. І ще один — від магазину на Шулявці в Києві, який згорів під час останньої атаки», — розповідає Катерина.

Після евакуації родина спочатку опинилася в Івано-Франківську. Але утримувати сім'ю там було складно через високі ціни на житло. Тому переїхали до Києва, де починали все фактично з нуля.

Чоловік пішов працювати вантажником, а Катерина повернулася до сцени — працювала в релокованому Маріупольському театрі. Водночас подружжя шукало можливість відновити власну справу.

Такий шанс з'явився несподівано.

«А потім до нас прийшла посилка, яку ми у Китаї замовляли ще в Маріуполі. Я її назвала посилкою з минулого життя. Там були розкладні ліжка. Чоловік почав продавати їх через OLX, і вони дуже добре пішли», — згадує жінка.

Згодом на зароблені гроші почали замовляти новий товар. Спочатку продавали через інтернет, а потім відкрили невеликий магазин у Києві.

Тут Катерині допомогла її театральна професія. Вона почала знімати короткі відеоогляди товарів для соцмереж, проводила прямі ефіри, жартувала та демонструвала, як працюють різні побутові прилади. Саме завдяки цій відкритості та щирості навколо магазину сформувалася постійна аудиторія покупців.

«Люди приходили, довіряли мені, знали, що я завжди чесно скажу, що хороше, а що не варто брати», — говорить Катерина.

Поступово справа почала набирати обертів. Родина не лише втрималася на плаву, а й почала думати про розвиток.

«Ми якраз розширятися збиралися. Стелажі нові шикарні завезли», — згадує вона.

Усе змінилося в ніч на 15 червня.

Один із клієнтів, який живе поруч із магазином на Шулявці, надіслав Катерині відео пожежі.

«Ми зрозуміли, що воно швидко спалахне. Але попри те, що літала балістика, ми приїхали. Сподівалися, що хоч щось вціліє. Але ні», — каже підприємиця.

Наступного дня вона стояла біля згарища магазину. Від приміщення залишилися лише обгорілі конструкції. Навколо ще сипалися шматки даху, а випадкові люди вже намагалися забрати все, що могло вціліти після пожежі.

Збитки родина оцінює у 40–45 тисяч доларів.

«Збитки, може, компенсують власникам, у яких ми орендували приміщення. А ми — хто? Ми переселенці з ТОТ, нам ніякого єВідновлення не положено. Намагалися заробити на кредит на квартиру», — говорить Катерина.

Попри нову втрату, вона найбільше говорить не про гроші, а про підтримку людей.

«Я дуже прошу людей: коли ви бачите в когось якусь біду і думаєте, що ваш репост не допоможе — репостіть. Коли думаєте, що ваші 10 гривень нічого не змінять — допоможуть. Я дуже вдячна всім, хто відгукнувся», — каже маріупольчанка.

Сьогодні вона знає лише одне: здаватися не можна.

«Одного разу ми вже почали все з нуля. Значить, зможемо і ще раз. Я не люблю згадувати, що ми пережили у Маріуполі. Треба рухатися далі. Боляче, але головне, що усі живі».

ЧИТАЙТЕ нас в Телеграм-каналі Маріуполь 0629

НАДСИЛАЙТЕ свої повідомлення в Телеграм-бот 0629

ОБГОВОРЮЙТЕ новини в нашій групі Фейсбук - Маріуполь Місто-герой

ДИВІТЬСЯ нас на YouTube