Лабораторія культурної стійкості, інформації та аналізу (CURIA Lab) Університету Вірджинії оприлюднила дослідження «They Seized Our Prayer Houses» («Вони захопили наші молитовні будинки»), присвячене становищу релігійних громад в окупованому Маріуполі. Дослідники проаналізували супутникові знімки, відкриті джерела, документи окупаційної адміністрації та дані релігійних організацій, щоб простежити, що сталося з храмами, церквами, мечеттю та синагогою міста після російського вторгнення.
Висновок дослідження є доволі жорстким. Автори вважають, що російська окупаційна влада використовує бюрократичні механізми та відбудову для контролю над релігійним життям Маріуполя. У підсумку місто, яке до повномасштабного вторгнення вирізнялося релігійним різноманіттям, поступово втрачає його.
«Російська нетерпимість до українського релігійного плюралізму є частиною процесу русифікації — примусової фізичної та соціальної трансформації, спрямованої на придушення української ідентичності. На місце релігійного різноманіття в Маріуполі приходить домінування однієї церкви — Російської православної церкви, яка витісняє інші конфесії», - йдеться у дослідженні.
Методологія дослідження
Автори наголошують, що працювали виключно з дистанційними джерелами інформації через неможливість проводити польові дослідження в окупованому місті. Основу роботи склали архів супутникових знімків Maxar та аналіз відкритих джерел українською, російською та англійською мовами.
Дослідники встановили місце розташування всіх відомих культових споруд Маріуполя, порівнювали їхній стан до вторгнення та після облоги, а також відстежували ознаки ремонту, демонтажу або нового будівництва. Для перевірки результатів кожен об'єкт незалежно аналізували два аналітики.
«Дослідження поєднує супутниковий аналіз, відкриті джерела та верифікацію даних кількома дослідниками для оцінки змін релігійного середовища Маріуполя».
Яким був релігійний Маріуполь до окупації
До повномасштабного вторгнення Маріуполь був одним із найбільш релігійно різноманітних міст сходу України. CURIA Lab ідентифікувала 55 культових споруд, які представляли понад десять конфесій та релігійних напрямів. У місті діяли православні громади різних юрисдикцій, баптисти, протестанти, адвентисти, католики, Свідки Єгови, мусульмани, юдеї та мормони.
У звіті Маріуполь названо «мікрокосмом релігійного та культурного плюралізму України».
«Маріуполь був мікрокосмом релігійного та культурного плюралізму України, де були представлені різноманітні релігійні традиції та громади».
Саме це різноманіття, на думку авторів, стало однією з перших жертв російської окупації.
71% культових споруд постраждали під час облоги
Одним із ключових результатів дослідження стала оцінка масштабів руйнувань.
Свято-Ольгинський храм в Кальміуському районі Маріуполя
За даними CURIA Lab, під час облоги були пошкоджені щонайменше 39 із 55 культових споруд міста, тобто 71%. Руйнування торкнулися всіх без винятку конфесій.
«Пошкодження культових споруд зафіксовані по всьому місту та в усіх чотирьох районах Маріуполя. Від руйнувань постраждали культові споруди кожної релігійної громади та конфесії, представленої в місті».
Особливо показовою є доля маріупольської синагоги, яка зафіксована на супутникових знімках після російських обстрілів навесні 2022 року. У документі також нагадується, що під час облоги багато мирних жителів шукали прихисток саме в храмах та інших культових спорудах, які відповідно до міжнародного права не повинні ставати військовими цілями.
Російська відбудова виявилася вибірковою
Після захоплення Маріуполя російська влада розпочала масштабну програму відбудови міста. Однак, як свідчить дослідження, ця відбудова торкнулася далеко не всіх релігійних об'єктів.
Свято-Троїцький храм, який окупанти наразі активно відновлюють
Із 39 пошкоджених культових споруд відремонтовано 21, тоді як 15 станом на жовтень 2024 року залишалися зруйнованими або взагалі були знесені.
При цьому дослідники звертають увагу, що підтримку отримували переважно об'єкти, пов'язані з Російською православною церквою, а також міська мечеть. Фінансування таких робіт надходило від структур, пов'язаних із російською державою, Санкт-Петербургом або фондом Рамзана Кадирова.
«Відбудова та реконструкція релігійних споруд у Маріуполі відбувалися нерівномірно. Перевага надавалася храмам, пов'язаним із Російською православною церквою, тоді як частина інших культових споруд залишалася занедбаною або зруйнованою».
На противагу цьому єдина діюча до війни синагога Маріуполя залишалася непридатною для використання навіть через півтора року після завершення облоги.
Захоплення майна через «безхазяйність»
Окремий розділ звіту присвячений механізму вилучення нерухомості через визнання її «безхазяйною». Автори описують процедуру, за якою окупаційна влада вимагає від власників особисто підтверджувати свої права на майно. Якщо людина не з'являється протягом 30 днів, об'єкт можуть націоналізувати та передати новим власникам.
У дослідженні наведено приклади культових споруд, які потрапили до таких списків. Серед них — храм Петра Могили Православної церкви України та католицький монастир паулінів.
«Визнання майна "безхазяйним" створює механізм, за допомогою якого окупаційна влада може вилучати релігійні об'єкти та передавати їх іншим користувачам», - роблять висновок дослідники.
Особливу увагу автори приділяють храму Петра Могили, який був оформлений у стилі петриківського розпису та слугував громадським центром. Після окупації, за повідомленнями, з його бібліотеки вилучили та спалили українські книжки, а згодом з'явилася інформація про намір привести зовнішній вигляд храму до канонів Російської православної церкви.
Храм Петра Могили на початку окупації
Перереєстрація як інструмент контролю
Один із найважливіших висновків звіту стосується обов'язкової перереєстрації релігійних громад за російським законодавством.
Автори наголошують, що без такої реєстрації громади не можуть володіти майном, відкривати рахунки, друкувати літературу чи повноцінно здійснювати свою діяльність. Водночас російське законодавство дозволяє владі відмовляти в реєстрації або визнавати окремі релігійні групи «небажаними».
«Окупаційна влада запровадила обов'язкову юридичну реєстрацію, яка дозволяє відсівати "небажані" релігійні громади, позбавляючи їх права володіти майном або поширювати релігійну літературу».
За даними дослідження, усі храми УПЦ Московського патріархату та щонайменше один храм ПЦУ були перереєстровані або переосвячені як храми Російської православної церкви.
Які конфесії фактично зникли з Маріуполя
Найбільш показовий результат дослідження — зміна релігійної карти міста.
Станом на листопад 2024 року в Маріуполі більше не залишилося культових споруд низки конфесій, які існували тут до вторгнення. Йдеться про юдейські громади, Свідків Єгови, мормонів, реформатів та римо-католиків.
«Станом на листопад 2024 року деякі релігійні громади та конфесії, які були представлені в Маріуполі до початку облоги, більше не мають у місті жодної культової споруди».
Фактично йдеться не лише про руйнування окремих будівель, а про зникнення цілих релігійних спільнот із публічного простору міста.
Висновки дослідження
Автори підкреслюють, що зміни в релігійному житті Маріуполя не можна пояснити лише наслідками бойових дій.
На їхню думку, бюрократичні процедури окупаційної влади стали інструментом зміни релігійного середовища міста.
«Бюрократичні процедури змінили релігійний ландшафт міста, дозволивши окупаційній владі визначати релігійні громади, які Росія вважає небажаними, та встановлювати державний контроль над релігійним життям мешканців».
Таким чином, дослідження CURIA Lab фактично описує не лише руйнування храмів під час облоги, а й процес поступового витіснення релігійного різноманіття Маріуполя. На місце багатоконфесійного міста, яким воно було до 2022 року, формується простір, де домінуюче становище отримує Російська православна церква, тоді як інші громади втрачають свої храми, майно та можливість легально діяти.
І саме цей висновок автори вважають головним результатом свого дослідження:
«Російська нетерпимість до українського релігійного плюралізму є частиною процесу русифікації — примусової фізичної та соціальної трансформації, спрямованої на придушення української ідентичності. На місце релігійного різноманіття в Маріуполі приходить домінування однієї церкви — Російської православної церкви, яка витісняє інші конфесії».