Окупаційна влада на лівобережжі Херсонської області перетворює сільське господарство регіону на інструмент подвійного злочину — екологічного нищення та економічного мародерства. Агровиробників змушують застосовувати токсичні хімікати, заборонені в ЄС через потенційну канцерогенність, а зібране зерно — масово вивозять через російські логістичні канали на зовнішні ринки.
Видання Нижні Сірогози.City розповідає, як за фасадом заяв про “розвиток” ховається системне виснаження української землі та незаконне привласнення її ресурсів.
Хімічний терор
За інформацією активістів “Жовта стрічка”, сільгоспвиробники на лівобережжі Херсонщини перебувають під постійним тиском окупаційної влади. Зокрема, під час проведення комплексу весняно-польових робіт їх змушують застосовувати російські гербіциди та інсектициди, щоб уникнути репресій.
Скриншот Telegram-каналу “Жовта стрічка”
Йдеться, зокрема, про препарати на основі ацетохлору та прометрину. Ацетохлор — ґрунтовий гербіцид, заборонений у ЄС ще з 2012 року через високу токсичність. Він здатний забруднювати водні ресурси, негативно впливати на риб, земноводних, бджіл та навіть викликати подразнення шкіри і дихальних шляхів у людей.
Прометрин, який належить до помірно небезпечних речовин, також становить загрозу. Він може спричиняти інтоксикацію, забруднювати підземні води та впливати на якість питної води у сільській місцевості.
Окрім цього, аграріям нав’язують використання неонікотиноїдів — таких як імідаклоприд та тіаметоксам. Ці інсектициди відомі своєю високою токсичністю для запилювачів, особливо бджіл. У країнах Єврооюзу їх використання суттєво обмежене або заборонене через доведений негативний вплив на екосистеми.
Фермерів на ТОТ Херсонщини зобов’язують обробляти поля пестицидами та гербіцидами, які можуть становити загрозу для здоров’я людей та довкілля. Скриншот окупаційного медіа
Ці препарати є потенційно канцерогенними та негативно впливають на репродуктивне здоров’я людей. Також уже зафіксовані випадки загибелі диких тварин, зокрема косуль, через безвідповідальне використання таких отрут.
Фахівці наголошують, що вищезгадані речовини здатні накопичуватися у ґрунті та воді, порушуючи природні ланцюги живлення та створюючи довготривалі екологічні ризики.
Хімобробка поля в Генічеському районі. Скриншот окупаційного медіа
Активісти зазначають, що головна мета подібних рішень — штучне підвищення показників урожайності. Це дозволяє окупаційній владі демонструвати “ефективність” управління регіоном, ігноруючи реальні наслідки для людей і довкілля. Адже масове використання небезпечних хімікатів може мати довготривалу дію. Йдеться не лише про забруднення ґрунтів і води, а й про ризики для здоров’я людей — від алергічних реакцій до потенційних онкологічних захворювань. Тож вони закликають відмовлятися від використання токсичних препаратів і дотримуватися безпечних агротехнологій.
Амбітні плани на фоні минулих невдач
Паралельно з цим так звана “влада” заявила про амбітні плани засіяти на лівобережжі окупованої Херсонської області у 2026 році понад 991 тисячу гектарів сільськогосподарських земель. Про це повідомила Аліме Заредінова, яка виконує функції “міністра АПК” в окупаційній структурі.
Скриншот окупаційного Telegram-каналу
Серед заявлених цілей — збільшення обсягів виробництва та залучення до обробітку раніше невикористаних земель.
Та попри амбітні заяви окупаційних посадовців про розвиток аграрного сектору, ситуація на окупованій Херсонщині виглядає суперечливою. Минулого року окупаційна влада сама визнавала, що врожайність зернових була у 2,5 раза нижчою за очікування. За оперативними даними, які навів “губернатор” Володимир Сальдо, валовий збір зерна сезону 2025 року не перевищив 900 тисяч тонн, а в деяких господарствах збір пшениці впав до критичних 1,5 тонн/га. Даний результат виявився в два з половиною рази нижчим за спочатку прогнозовані обсяги.
Однак цей критичний неврожай зернових, лише підтвердив тенденцію, що склалася в агросекторі на окупованій частині Херсонської області — галузь регіону, яка раніше була локомотивом економіки, з року в рік демонструє стрімке падіння показників.
За даними, які озвучує окупаційна адміністрація, валовий збір зернових і олійних культур у регіоні мав тенденцію до скорочення не лише в 2025 році, а й у 2023 році — коли зібрали 2,05 млн тонн, і в 2024 році — 1,62 млн тонн.
Для порівняння: у довоєнному 2021 році аграрії лівобережжя зібрали 3,4 млн тонн продукції, що на 60% більше за нинішні результати.
Експансія на міжнародні ринки
Водночас, попри критичне зниження врожайності, це не завадило росіянам активно вивозити агропродукцію з окупованих територій за кордон.
Скриншот окупаційного медіа
Щоб нівелювати внутрішні провали, окупаційна адміністрація намагається інтегрувати захоплені ресурси у глобальну торгівлю під російськими брендами. Важливим етапом цієї стратегії став грудень 2025 року, коли компанія “Б-Агро”, яка працює в російському правовому полі з 2022 року, вперше представила Херсонщину на міжнародній виставці Food Africa 2025 у Каїрі.
Компанія “Б-Агро” представила агропродуцію з Херсонщини під загальноросійським брендом “Made in Russia” на продовольчій виставці Food Africa 2025
Участь у цьому форумі під загальноросійським брендом “Made in Russia” дозволила окупантам заявити про себе на ринках Близького Сходу та Північної Африки (MENA). Компанія, що спеціалізується на вирощуванні пшениці та ячменю, встановила контакти з покупцями з Єгипту, Туреччини, Ірану та Тунісу.
Керівник “Б-Агро” Михайло Мотринець зазначив, що підприємство планує розширення поставок до Білорусі, Китаю та країн Азії.
Геополітичні ігри окупантів
Окрім Африки, окупаційна влада шукає партнерів у найбільш ізольованих регіонах світу.
Згідно з повідомленням Korea JoongAng Daily від 18 квітня, посадовці тимчасово окупованої Росією Херсонської області провели переговори з послом Північної Кореї в Москві щодо встановлення прямої співпраці.
Окупаційна влада тимчасово захопленої частини Херсонської області провела переговори з послом КНДР у Москві щодо налагодження прямої співпраці, зокрема в аграрній сфері. Скриншот koreajoongangdaily.joins.com
Переговори були зосереджені переважно на торгівлі сільськогосподарською продукцією. Сальдо заявив, що сторони обговорили взаємні інтереси, підкресливши, що гостра потреба Північної Кореї в продуктах харчування нібито добре узгоджується з аграрними можливостями Херсонщини.
Володимир Сальдо поділився фотографіями зустрічі, яка відбулася в посольстві КНДР у Москві з послом Сін Хон Чхоль. Фото з окупаційного Telegram-каналу
Серед потенційних експортних товарів називалися рослинна олія, борошно та інші перероблені продукти. Окрім цього, Сальдо заявив про наміри розширювати ділові контакти та ініціювати гуманітарні обміни у сферах культури, спорту та освіти, а також запросив північнокорейського дипломата відвідати тимчасово окуповану територію.
Експерти розцінюють ці контакти як частину ширшого процесу поглиблення співпраці між Росією та Північною Кореєю, який активізувався на тлі війни проти України.
Запропонована торгівля сільськогосподарською продукцією з окупованої Херсонщини є ще одним свідченням системного вивезення українських ресурсів та їх використання для підтримки російської економіки й військових потреб.
Найвищим проявом цинізму є те, що при масштабах експорту продовольчої пшениці та борошна, у багатьох населених пунктах окупованої Херсонщини спостерігається гострий дефіцит соціального хліба для місцевих жителів, що залишає певні категорій людей в окупації на межі голоду.
Агрохолдинги, як інструмент пограбування
В нинішньому році окупанти продовжують створення нових механізмів для експлуатації ресурсів окупованої Херсонщини і готуються до масштабного вивезення зернової продукції.
Черговим підтвердженням цього став анонс створення на початку року великого агрохолдингу площею щонайменше 50 тисяч гектарів. За словами директора так званої “Херсонської зернової компанії” Сергія Ківи, нова структура займатиметься вирощуванням зернових та олійних культур у співпраці з російською компанією “АФТ-Капітал”, яка працює в понад 20 регіонах РФ і спеціалізується на постачанні та виробництві сільськогосподарської техніки.
Фактично йдеться про подальше захоплення українських земель і їх інтеграцію в економічну систему Росії. Окупаційна влада заявляє про будівництво елеваторів, логістичних центрів та олійноекстракційного заводу для глибокої переробки зерна. Це свідчить не лише про намір контролювати виробництво, а й про створення повного циклу для експорту українського зерна до Росії або на міжнародні ринки під російським контролем.
Наприкінці квітня призначений Росією “губернатор” Володимир Сальдо провів зустріч із керівництвом “Херсонської зернової компанії” та “АФТ-Капітал”. Серед озвучених планів, обговорювали, зокрема, системи збуту та будівництво нових переробних підприємств, що лише посилює інтеграцію захоплених українських ресурсів у російську економіку.
Скриншот окупаційного Telegram-каналу
Таким чином, під прикриттям “інвестицій” та “відновлення сільського господарства” окупаційна влада Херсонщини продовжує виснажувати аграрний потенціал регіону, привласнювати землю та створювати інфраструктуру для незаконного вивезення української зернової продукції. Це не розвиток, а черговий етап економічного пограбування тимчасово окупованої території.