12 500 загиблих — це не вся правда про Маріуполь. Що відомо про кількість жертв

12,5 тисячі людей загинуло у Маріуполі під час блокади у 2022 році. 

Такі дані озвучив під час зустрічі зі спільнотою у Гданську очільник Маріупольської міської військової адміністрації Вадим Бойченко.

Відео з виступом Вадима Бойченка оприлюднила у Facebook маріупольчанка Ірина Прудкова.

Вона звернула увагу на те, що озвучена цифра 12,5 тисячі може сприйматися спільнотою як остаточна кількість загиблих, тоді як, на її думку, реальні втрати можуть бути значно більшими. Також вона зауважила, що в публічних виступах Вадим Бойченко недостатньо акцентується на всій хронології війни — зокрема на подіях 2014–2015 років і окремих трагедіях, які сталися у Маріуполі ще до повномасштабного вторгнення.

У своєму дописі вона написала:

Прудкова наголошує, що питання загиблих для багатьох родин залишається відкритим, а відсутність остаточної цифри не означає, що втрати були меншими.

У пресслужбі Маріупольської міської ради 0629 уточнили: 12,5 тисячі — це саме верифіковані загиблі, тобто випадки, які вдалося документально підтвердити. Там зауважили, що остаточну кількість жертв встановити наразі неможливо через окупацію міста та відсутність повного доступу до місць поховань, архівів і медичної документації.

Різні джерела озвучують різні оцінки втрат Маріуполя. У публічному просторі звучали цифри від 20–22 тисяч загиблих до значно вищих оцінок. Існує й версія про понад 50 тисяч або навіть понад 100 тисяч жертв, однак документально підтвердити її наразі неможливо.

Під час блокади місто перебувало під постійними обстрілами з повітря, суші та моря. Люди гинули у квартирах, підвалах, на вулицях. Через інтенсивність бойових дій тіла часто ховали у дворах, скверах та на подвір’ях без належної реєстрації. Частина загиблих могла залишитися під завалами зруйнованих будинків.

Підрахунок загиблих у Маріуполі під час тривалої облоги навесні 2022 року залишається одним із найскладніших завдань для міжнародної спільноти. Незалежні місії, правозахисні організації та журналісти намагаються оцінити масштаби втрат не лише на основі офіційної фіксації, а й через аналіз космічних знімків, даних про масові поховання та свідчення очевидців.

Одне з таких досліджень опублікувала правозахисна організація Human Rights Watch разом із партнерами — Truth Hounds і SITU Research. У лютому 2024 року вони встановили, що тільки на п’яти основних кладовищах Маріуполя, які були проаналізовані експертами, знайдено понад 10 284 могили. Ця цифра є мінімальною оцінкою, яка базується на прямому аналізі масових поховань, і в дослідженні підкреслюється, що реальні втрати можуть бути значно більшими, адже багато поховань залишилися за межами цієї вибірки. 

Інше важливе джерело — журналісти Associated Press, які в грудні 2022 року оприлюднили результати аналізу супутникових знімків. Вони зафіксували понад 10 300 нових поховань у Маріуполі та його околицях за період активної облоги в 2022 році, що також свідчить про значні втрати населення, які неможливо оцінити лише на підставі офіційних списків. 

Міжнародна система документування порушень прав людини під егідою Управління Верховного комісара ООН з прав людини (OHCHR) публічно визнавала, що кількість підтверджених смертей у Маріуполі, які вдалося зафіксувати на той момент, є лише частиною реальних втрат. У щомісячних оновленнях правозахисного офісу ООН наголошувалося, що через відсутність доступу для верифікації та обмежені можливості документування при активних бойових діях фактична кількість загиблих, ймовірно, перевищує підтверджену «на тисячі». 

Усі ці джерела виходять з різних методологій і підходів — від прямого аналізу масових поховань до супутникового моніторингу та збирання свідчень очевидців. Але в них є спільний висновок: підтверджені та верифіковані випадки смертей у Маріуполі становлять лише частину загальних втрат, а остаточну кількість жертв можна буде встановити лише після повного доступу до місця трагедії, медичних архівів, записів і ретельного міжнародного розслідування.

Окремою проблемою залишається питання документування смертей після окупації міста.

Одним із найбільш показових прикладів є Маріупольський драматичний театр. Після авіаудару по будівлі, де переховувалися сотні людей, територія не була відкритою для незалежного розслідування. Згодом зруйновану будівлю демонтували.

Раніше 0629 повідомляв, що тіла загиблих із території драмтеатру та інших місць могли вивозити вантажівками. Також з’являлася інформація про відсутність повноцінної ідентифікації тіл і подальші будівельні роботи на місці руйнувань. За відсутності доступу незалежних слідчих перевірити ці дані повною мірою неможливо.

Супутникові знімки фіксували масові поховання на околицях Маріуполя, зокрема у Старому Криму та Мангуші. Пізніше частина територій зазнала перепланування. Журналістські розслідування також свідчили про складнощі з обліком тіл та відсутність повної реєстрації смертей.

Крім того, демонтаж зруйнованих багатоповерхівок відбувався без публічної інформації про повний розбір завалів і можливу ексгумацію тіл. Якщо під руїнами залишалися загиблі, їхня кількість не ставала предметом відкритого обліку.

Через окупацію, обмеження доступу міжнародних місій і зміну ландшафту місць поховань встановити точну кількість загиблих у Маріуполі наразі неможливо. Остаточні дані можуть бути встановлені лише після деокупації міста та проведення повноцінного міжнародного розслідування.

Поки ж 12,5 тисячі — це цифра верифікованих смертей. Але питання про реальний масштаб трагедії залишається відкритим.

Читайте також:

Тисячі могил під номерами та могил без номерів. Як виглядає Старокримське кладовище сьогодні, - ФОТОРЕПОРТАЖ

Кількість загиблих маріупольців може бути в 10 разів більшою, ніж зараз відомо, - прокурор Юрій Бєлоусов

В окупованому Маріуполі знайшли нове масове поховання, - ФОТО

Маріуполь і Буча можуть стати головними епізодами звинувачення у суді проти росії, - голова Євроюсту