Мінбуд угруповання «ДНР» затвердив генеральний план Новоазовського муніципального округу. У документі передбачене масштабне «туристичне освоєння» узбережжя.
Про це повідомили у Єдиному інституті просторового планування РФ.
За словами директорки інституту Діни Саттарової, окупаційна адміністрація планує перетворити Новоазовськ на центр відпочинку для «десятків тисяч туристів». У планах — розвиток природно-екологічного та культурно-пізнавального туризму, збільшення турпотоку з 36 до 52 тисяч осіб на рік до 2035 року.
Окремий туристичний комплекс окупанти хочуть збудувати поблизу Широкиного. Там запроєктовані готелі, апарт-готелі, вілли, кемпінги та громадські простори. На протилежному березі бухти також передбачений великий туристичний кластер.
У селищі Сєдове, яке розташоване на узбережжі Таганрозької затоки поблизу Кривої коси, генпланом передбачене створення сезонного «глемпінгу» та інфраструктури для водних видів спорту і дитячого відпочинку.
Крім того, між селами Широкине та Безіменне окупанти планують розмістити торгово-розважальний комплекс, сезонні ярмарки та навіть «авторську виноробню».
Водночас окупаційна риторика про «туристичну привабливість» регіону різко контрастує з реальністю. Узбережжя Азовського моря залишається територією, що постраждала від активних бойових дій, зруйнованої інфраструктури, мінної небезпеки та військової присутності РФ. Значна частина прибережних зон використовується у військових цілях, що ставить під сумнів будь-які заяви про масовий цивільний туризм.
Фактично йдеться не про розвиток курортів, а про чергову спробу окупаційної влади створити картинку «мирного життя» на тлі триваючої війни та системної мілітаризації регіону.
Нагадаємо, Широкине — приазовське селище поблизу Маріуполя, яке стало одним із перших населених пунктів, повністю зруйнованих унаслідок російської агресії. Найінтенсивніші бойові дії тривали тут у 2014–2016 роках, після чого населений пункт фактично припинив існування як житлова територія. За даними Держстату, станом на 2019 рік офіційне населення Широкиного становило нуль осіб. Селище, яке до війни налічувало близько 1,5 тисячі мешканців, було курортною зоною з розвиненою локальною інфраструктурою — школою, магазинами та малим бізнесом.
Попри перебування під контролем українських військових, територія тривалий час залишалася зоною обстрілів і бойової небезпеки. Значна частина місцевості замінована ще з 2015 року, що робить її непридатною для цивільного життя та швидкого відновлення. Окремі заяви окупаційних структур про можливу «відбудову» селища експерти оцінюють радше як пропагандистський інструмент для створення образу «відродження» захоплених територій. Фактично ж ідеться про територію, де житлова функція була знищена війною.
Як виглядало Широкине у 2019 році, можна побачити у матеріалі 0629: Друзья в окопах и Широкино в руинах. Поездка на войну и обратно, - ФОТОРЕПОРТАЖ