У тимчасово окупованому Алчевську на Луганщині сталася серйозна техногенна аварія. У понеділок, 16 лютого на Алчевському металургійному комбінаті, яким управляє російський Південний гірничо-металургійний комплекс (ПГМК), обвалилася димова труба, яка впала на коксову батарею № 5 та вщент зруйнувала її.
Інцидент спричинив зупинку одного з ключових елементів виробничого циклу заводу та викликав нову хвилю обурення серед місцевих мешканців і працівників, повідомляє 0642.ua.
У соцмережах і місцевих пабліках жителі окупованого міста пишуть, що завод фактично розвалюється від старості та багаторічного недофінансування. За їхніми словами, за 11 років окупації в підприємство не вкладали жодних коштів, а лише «вичавлювали» залишки радянської інфраструктури, що й призвело до закономірної аварії.
Працівники комбінату наголошують: коксохімічні батареї давно відпрацювали свій нормативний ресурс. Термін служби таких печей становить близько 25 років, і частина з них мала бути демонтована ще десятиліття тому. Проте замість модернізації обладнання його продовжували експлуатувати у все гіршому технічному стані.
Однією з хронічних проблем АМК став катастрофічний дефіцит кадрів. За свідченнями працівників, на комбінаті зростає тиск на персонал. Людей карають фінансовими штрафами за відмову працювати на несправному обладнанні, за виробничий брак та формальні порушення інструкцій. Це призводить до масових звільнень і гострого дефіциту кадрів, що ще більше підвищує ризики аварій.
В Алчевську став вірусним рекламний ролик, який зробила російська ПГМК, у якому заступниця начальника відділа кадрів комбіната запрошує всіх на роботу на АМК і наприкінці своєї мотивуючої промови просто не може стримати сміх.
Після окупації частини Луганщини у 2014 році комбінат фактично зупинився, а у 2020 році виробництво частково відновили. Проте його потужність різко впала: замість понад 6 тисяч тонн сталі на добу у довоєнний період підприємство нині виробляє максимум близько 500 тонн.
Соціальна напруга на заводі накопичувалася роками. У 2020 році через заборгованість із зарплат працівники двох цехів оголосили страйк, а доменний і залізничний цехи повністю припинили роботу. Родини робітників навіть зверталися з листами до ватажка угруповання «ЛНР» Леоніда Пасічника, погрожуючи акціями протесту.
У 2021 році на підприємстві навіть спалахнув новий страйк через борги із зарплат, а у травні того ж року на підприємстві обвалився дах у залізничному цеху.
У минулому році, липні 2025-го, за повідомленнями місцевих жителів, на комбінаті вийшли з ладу або були свідомо вимкнені очисні споруди, що призвело до масових викидів токсичних речовин в атмосферу.
Аварія з падінням димової труби стала ще одним підтвердженням системної деградації підприємства в умовах окупації. Без модернізації, інвестицій та нормального управління один із найбільших металургійних гігантів Донбасу перетворюється на джерело постійної небезпеки для працівників і мешканців Алчевська.
Для довідки: До початку окупації Луганщини у 2014 роцу, Алчевський меткомбінат входив до активів донецької компанії "Індустріальний союз Донбасу" (ІСД) олігарха Сергія Тарути. У 2005—2008 роках ІСД проводило програму модернізації підприємства, в рамках якої побудовано та пущено в експлуатацію 2 машини безперервного лиття заготовок, встановлення «піч-ківш», вакууматор, конвертерний цех, реконструювалися доменні печі.
На базі АМК було створено низку господарських товариств за участю ІСД, близьких до нього компаній та Duferco. Одне з них — ЗАТ «Екоенергія» у лютому 2007 року отримало кредит ЄБРР у $150 млн для будівництва на комбінаті газотурбінної електростанції.
У 2013 році комбінат наростив виробництво металопрокату на 9,3% порівняно з 2012 роком — до 3,8 млн. тонн, виплавку сталі — на 7,8%, до 4,2 млн. тонн, чавуну — на 7,7%, до 3,8 млн. тонн.
Після початку бойових дій навесні 2014 року становище підприємства ускладнилося, у серпні 2014 року після обстрілу міста, роботу АМК було зупинено. У червні 2015 року з'явилися повідомлення про відновлення роботи комбінату. У серпні того ж року робота АМК була відновлена. У 2017 року АМК було зупинено внаслідок блокади залізниці українськими «ветеранами АТО», також як і Алчевський коксохімічний комбінат. Після цього окупанти передали підприємство в довірче управління ЗАТ «Зовнішторгсервіс», контрольоване біглим до РФ українським бізнесменом Сергієм Курченко. Наприкінці 2017 року підприємство відновило роботу на російській сировині, запустивши першу доменну піч. До лютого 2018 року вдалося запустити і другу доменну піч. У 2019 році комбінат розпочав проект із спільного виробництва труб великого діаметру в кооперації з Харцизьким трубним заводом, який також перебував під контролем «Зовнішторгсервісу».
Навесні 2020 через затримки виплати заробітної плати на підприємстві почався страйк. У червні 2020 року на АМК було зупинено єдину діючу доменну піч № 5. У листопаді 2020 р. меткомбінат знову зупиняли через відсутність сировини.
Після зміни керівництва від ВТС до ПДМК 15 червня 2021 року почалося погашення боргів із зарплати робітникам. І відновив роботу обтискний цех, було запущено киснево-конвертерний цех, товстолистовий цех. Станом на грудень 2021 року вироблялося близько 100 тонн коксу на добу, 4500 тонн агломерату (з 2 машин), 3700 тонн чавуну (з 2 домн). На підприємстві працювали 9017 робітників. У липні 2023 року АМК ввели до «Вільної економічної зони», створеної окупантами на території "ЛНР". Попри це, на АМК залишилася проблема нестачі кадрів, робітники час від часу скаржаться на низькі зарплати та затримки. Застаріле обладнання призвело до кількох технічних аварій.