Окупаційна адміністрація так званої «ДНР» знову намагається продемонструвати видимість «економічного розвитку» захоплених територій. Цього разу мова йде про рідкісноземельні метали — стратегічний ресурс, який дедалі більше визначає майбутнє високотехнологічних галузей у світі.
Про це пише видання 62.ua
Програма чи пропаганда
Згідно з заявами так званого «віцепрем’єра ДНР» Володимира Єжикова, у 2026 році на окупованій частині Донеччини планують запустити «державну» програму геологорозвідки. Її мета — уточнити межі родовищ, порахувати запаси та оцінити економічну доцільність промислового видобутку.
За словами Єжикова, ще радянська розвідка нібито виявила на цій території п’ять родовищ і близько 15 проявів рідкісноземельних металів. Однак жодних назв, координат чи підтверджених даних окупаційна влада не наводить. Водночас визнає: без великих інвестицій реалізувати такі проєкти неможливо.
Проте він додав, що геологорозвідка в "ДНР" буде включати створення деталізованих геологічних карт масштабу 1:200 000 і 1:500 000, що, за задумом окупантів, стане основою для системної оцінки мінерально-сировинного потенціалу. Іншої конкретики “денеєрівський віце-прем'єр” не дав, тому поки що не зрозуміло, наскільки реальні ці плани і хто взагалі вестиме геологорозвідку.
Зазначимо, що рідкісноземельні метали стали зручним інформаційним інструментом для російської пропаганди.
Рік тому ватажок «ДНР» Денис Пушилін уже заявляв про поклади літію та титану, пов’язуючи це з міжнародними переговорами України та США. Тоді ж росЗМІ озвучували фантастичні цифри — мовляв, понад 70% усіх корисних копалин вартістю 15 трлн доларів зосереджені саме на окупованих територіях.
Українські геологи сьогодні справедливо не коментують ініціативи окупантів. Проте, з відкритої інформації Державної служби геології та надр України, відомо про ділянку корисних металевих копалин на Донеччині.
Крім того, ще за часів СРСР у Донецькій області було розвідано Азовське родовище цирконієвих руд. На початку 2000-х проводилася його промислова оцінка.
За часів контролю на Донеччині Партії регіонів розробку цирконієвих руд внесли до програми соціально-економічного розвитку Донецької області до 2020 року. Планували виділити 5 млн грн на дорозвідку, після чого передати родовище приватному інвестору. У 2012 році облрада навіть надала право на розробку покладів цирконію ТОВ «Азовське рудоуправління».
Однак із цими планами тоді не погодилися мешканці Нікольського (на той час ще Володарського), які провели серію протестів. Аналогічна ситуація, до речі, повторилася й незадовго до повномасштабного вторгнення росіян — у 2021 році. Місцеві жителі разом з маріупольськими екоактивістами знову заблокувала ці наміри масштабними акціями.
У сьогоднішніх реаліях є «смутні сумніви» щодо можливості протестувати, якщо окупанти таки почнуть видобуток цирконію під Маріуполем.
Сьогодні жителі окупованих територій фактично позбавлені можливості впливати на рішення. Якщо російська сторона таки розпочне видобуток, це означатиме не лише екологічну загрозу, а й пряме розграбування українських надр.
Плани окупантів виглядають радше як черговий елемент ресурсної експлуатації захоплених територій. Історія Донеччини вже знає приклади, коли корисні копалини ставали інструментом політичного тиску. Тепер до цього переліку намагаються додати й рідкісноземельні метали.
Попри гучні заяви, реальність така: без міжнародного визнання, легального доступу до ринків та інвестицій ці проєкти залишаться на рівні пропагандистських обіцянок. Але сам факт таких «планів» — ще одне підтвердження, що Росія розглядає окуповані території не як людей, а як ресурс.