В Києві розпочався судовий процес над українським військовим, колишнім військовополоненим, якого звинувачують у співпраці з ворогом під час перебування у полоні.
17 липня 2024 року з російського полону повернулися 95 військових, серед них бійці Збройних сил України та Нацгвардії, а також прикордонники. Президент Зеленський оприлюднив фото захисників, загорнутих у синьо-жовті прапори, пише «Судовий репортер». Серед них – Максим Блбилєв.
Скандал навколо цієї людини розгорівся майже одразу. Колишній військовополонений Віктор «Лелека» Лахно написав в Instagram, що Максим Бобилєв, співпрацював з адміністрацією колонії, де тримали і катували полонених. І не хотів обмінюватися та відмовлявся від громадянства України.
Фото Віктора Лахно
18 липня 2024-го СБУ зареєструвала кримінальне провадження. Ситуація обговорювалася в медіа. Звучали різні версії. У тому числі, що Росія умисно обміняла «зрадника», щоби «спровокувати ІПСО різного характеру» і показати, що в Україні судять звільненого воїна після обміну.
Речник Головного управління розвідки Міноборони Андрій Юсов запевняв «Радіо Свобода», що українські спецслужби «бачать і відслідковують цю історію».
За три тижні Бобилєва затримали за підозрою в порушенні законів і звичаїв війни — жорстокому поводженні з військовополоненими, вчиненому за попередньою змовою групою осіб. З того часу він перебуває під вартою.
Полон у перший день великої війни
Про Бобилєва відомо, що він родом із Херсону. Він матрос і водій роти 137-ого батальйону окремої бригади морської піхоти Військово-морських сил України. У російський полон потрапив 24 лютого 2022 року на території селища Чаплинка Херсонської області, тобто в перший день повномасштабної війни.
Журналіст 0629 і колишній військовополонений Олександр Гуділін розповів, що зустрічався з Бобилєвим у полоні двічі – спочатку в Оленівці, а потім в колонії в Горлівці.
«В Оленівці 15 липня ми потрапили в одну переповнену камеру, спілкувались. В той період він нічим не відрізнявся від інших полонених. Перш ніж потрапити до Оленівці, його покидали різними колоніями на території РФ, жорстко приймали. Саме тому було дуже дивно побачити Бобилєва у Горлівці вже у якості днювального в ДІЗО (дисциплінарний ізолятор)», - розповідає Олександр.
За його словами, у Бобилєва було право вільно переміщаться територією колонії. Він мав би займатися суто хазяйськими питаннями, як то забезпеченням полонених мильними засобами тощо. Але він за власним бажанням виконував роботу замість тюремних наглядачів.
«Ходив по коридорах колонії і заглядав у дверні вічка – перевіряв, чи не сидить раптом хтось із полонених, не порушує тим чи іншим чином тюремні правила. Якщо бачив такі порушення – доносив на своїх земляків та побратимів і їх жорстко карали за порушення.
Виявилося, що він ненавидь «Азов», ненавидить все українське, націоналізм ненавидить. Тому його зрада видається усвідомленою», - розповів Олександр Гуділін.
Сам Олександр не бачив на власні очі, чи брав Максим Бобилєв участь в побитті полонених. А от інші військові та колішні полонені, які зараз знаходяться вже вдома, свідчать, що таки брав участь у знущаннях.
Фото "Судового репортера"