Російські загарбники побудували вже два житлових мікрорайони в Маріуполі – на вул. Купріна і на Черьомушках. Будують великий окремий будинок на вулиці Сонячній, на місті демонтованого будинку. Також ведеться будівництво в Кальміуському районі і на проспекті Миру.
Будинки, які вони встигли ввести в експлуатацію, досі стоять напівпорожніми. Лише близько 200 родин отримали ключи від тих квартир загалом – причому, без права власності. Бо ні продати, ні подарувати, ні передати дітям – нічого з цього маріупольці не можуть. Це не їхнє житло.
Крім того, воно неякісне. Фундаменти зводились лише за місяць, не було часу витримувати технології. Будівельні матеріали – дешеві.
Росіяни кажуть, що строк експлуатації цих будинків – 50 років. Але у українських будівельників, з якими ми поспілкувались, є великі сумніви і в цих термінах.
Тож що робити з цими новобудовами, коли українська влада повернеться в Маріуполь?
Свою думку з цього питання ми виказали тут. Але зібрали і ваші думки, маріупольці. Збирали коментарі в соціальних мережах, ставили прямі запитання. І ось які відповіді отримали. Читайте!
Євген Ануфрієв
В центрі Лівого, на площі був пам'ятник "Кедьі Ильича". Половина ніг від бувшого до того Членіна (мається на увазі пам’ятник Леніну - ред). Стояв цей Членін прямісінько по центру на початку алеї, напроти "Азовстальского глобусу" на підставці.
В мене була біла «п'ятірка» та парашутна стропа. Однією туманною ніччю восени 2013-го я під'їхав та зачепив той пам’ятник.
Але тягнути не став. Відчепив та уїхав. Було трохи лячно, але головне та вирішально було не це.
То було б не правильно. Бо всі люди мали приймати у тому участь. Чи хіба робити це вдень, що б не виглядало не чесно.
У 2014 хтось таки зробив це вночі, але залишились ніжки на постаменті.
Вслід за цим, влада повісила сором'язливу табличку про "реконструкцію", а потім також тихесенько знесла залишки.
Це все я до чого пригадав…
Фізичний демонтаж цих «путінок», хоча б початковий етап, має стати частиною публічною подією. Може навіть в рамках якогось фестивалю, з вивозом на кордон для укріплення захисних споруд.
Щось таке, але максимально публічне та за участю людей.
Це шанс змити пляму мародерки (не харчів), іще пригадайте як люди просто розібрали Пошту №2 у центрі де потім "випадково" виросло Савчуковскье капище. (Саме на цьому капищі, умовно, була принесена жертва маріпольського суспільства, і це окрема об'ємна історія). Його треба те ж знести. І це набагато важливіша та складна справа, ніж очевидні "путінки".
Іван Станіславський
На мою особисту думку, якщо ці будинки здатні виконувати свою функцію, то вони мають право на існування. Бо дефіцит житла є і буде. Проте на цей аргумент один з професійних будівників сказав, що умови, в яких вони зводились, суперечать поняттю "якісне житло" з точки зору відповідності технології. Тобто це такі "потьомкінські селища", з якими в майбутньому буде дуже багато проблем. Якщо це правда, то сенсу лишати їх нема. Коротше, мені здається що тут повинна вирішувати громада, виходячи з умов які будуть на момент звільнення міста.
Анонімний коментар
Оставить эти новостройки для заселения туда строительных бригад, которые будут заниматься после военным восстановлением Мариуполя! А потом уже снести.