Мариупольская мэрия заказала визуализацию аквапарка, которого нет даже в проекте, у продавца алкоголя и "хозяина" новогодней карусели

Блогер Петр Андрющенко проанализировал расходы мариупольцев на культуру и спорт и обнаружил поистине удивительные вещи. Например, оказалось, что эти расходы увеличились в 3 раза за последние три года. А осваивали эти деньги странным образом. 

Подробнее об этих странностях - читайте ниже.

Навіть поверхневий аналіз відкритих даних демонструє – спорту та культури в нашому житті стало більше. В рази. Точніш не самого спорту (секцій, змагань та перемог), та не самої культури як явища (музичних шкіл, кружків, досягнень). А всіляких розважальних заходів, які дуже спірно розвивають спорт та культуру, але точно займають свою частину в намаганні мера Бойченка забезпечити маріупольцям «хлеба и зрелищ». 

Тільки за аналізом по системі Prozorro ми витратили на «культуру та спорт»:

У 2017 р. – 41,56 млн.грн.

У 2018 – 85,9 млн.грн.

У 2019 -  126 млн.грн. 

Тобто, наші витрати на пісні та танці виросли в три рази тільки за останні три роки. 

І це – дуже і дуже круто. Ні, ми не будемо зосереджуватись на тому, що за цей час зарплата та фінансування дитячих садочків не виросла. Це все скучно і не про хороше. Сьогодні ми поговоримо про інше – про те, як збільшення бюджету на розваги створює справжні історії успіхів в Маріуполі. Дехто у фіналі може подумати, що це знову про корупцію, марнотратство  або розкрадання бюджетних коштів. Що знову ми будемо звинувачувати керуючого культуру та спорт заступника мера у ляльководстві та махінаціях. 

Ніт! Сьогодні ми просто презентуємо вам трійку підприємців, яким посміхнулася вдача. І хоча за цією вдачею сторчать вуха все того ж заступника, а ниточки тягнуться від його самих чесних та чистих рук прямо до бюджетної казни, запевняємо вас – це просто домисли та співпадіння. Хоча й не точно.

Але, переходимо до наших героїв. І трійку найуспішніших відкриває ФОП Смишляєва Олена Сергіївна. Зареєстрована як підприємець 05.07.2019 року. З основним видом діяльності «Організування інших видів відпочинку та розваг».

Та вже через 20 днів, підприємець, якій немає ані досвіду, ані відгуків від попередніх закупівель без всякого конкурсу – аукціону за неконкурентною процедурою укладає угоду з КП «М.Спорт для всіх» на постачання спортивного інвентарю на загальну суму 179,8 тис. грн. Навіть, без переговорної процедури – просто так домовились. Погодьтесь, це дійсно успіх. Якщо не корупція. 

Та дивне інше – навіть простий пошук аналогічного інвентарю демонструє, що за кожну одиницю товару ми переплатили. Так, м’яч футбольний Select можна прямо зараз придбати за 520 грн. замість 596 грн., а футбольний м’яч Nike – за 499 грн. замість 658 грн. І це, повторююсь, тільки простий пошук в інтернеті без договору про оптову поставку. Просто шалений успіх на старті підприємницької діяльності – не інакше.

Далі – більше. І більше. І більше. Новачок в бізнесі отримує менш за пів року контрактів на 1,386 млн. грн, у т.ч. 11 контрактів на загальну суму 846 тис. грн. без будь-якої конкурентної процедури. 

Та й спектр послуг самий широкий – від спортивного інвентарю та організації кейтерінгу (харчування) НАОНІ та ONUKA, до декорування «Українського дому» та постачання електропроводів. Єдине, що об’єднує весь цей комерційний успіх – це КП «МеХаб» та КП «М.Спорт», які в свою чергу підпорядковані одному і тому самому заступнику міського голови м. Маріуполя – Кочуріну Олександру Олександровичу. 

Задля справедливості, ФОП Смишляєва О. приймає участь в аукціонах. Навіть, іноді виграє. Но тут знов, дивна річ, а ниточки тягнуться до рук ляльковода культури міста Марії. Ось приклад двох типових виграшів на аукціонах, де один учасник «Джем-Івент» (про який ми вже не раз писали та його роль в бюджетних махінаціях) та ФОП Волошин, який теж є дивним щасливчиком в тендерах від культури. 

Що ми бачимо. Торги? Ні. Аукціон, де жоден учасник не змінює ціна на копійку? Ні. Ми маємо типовий приклад «договірного» аукціону, де другий учасник відіграє виключно одну роль – бути учасником, аби аукціон відбувся. А переможець відомий ще до початку аукціону. І знов – десь там майорить тінь великого ляльковода від культури, бо при всій строгості тендерного Департаменту та прозорості міста – таке можливо виключно при узгодженості дій учасників та організаторів аукціонів. Ну, або при великому успіху для переможця. 

«Вишенькою на торті» удачі підприємця є його участь в аукціонах, де вона не виграла тендер. Бо переможцями тут є все той Волошин, Джем-Івент та ще одно цікаве підприємство – ТОВ «Топ-Раненрз». І, навіть коли ФОП Смишляєва виграла в чесній конкурентній боротьбі тендер у ФОП Волошіна – її або дискваліфікують  або вона … просто самостійно відмовляється укладати договір і переможцем знов стає Волошин. Дійсно, як то каже міський голова Бойченко – дива в місті Марії. Бо не корупцією ж пояснювати, якої за його ж твердженням немає. Як не вірити міському голові, так? 

Але перелік щасливчиків в закупівлях культури та спорту набагато більший за одну пані Смишляєву. Рухаємось далі – ФОП Волошин. Зареєстровано в травні 2018 року (акурат після реєстрації КП «М.спорт», але це теж, мабуть, співпадіння). 

Тут з удачею трохи не так гладко, як у ФОП Смишляєвої, бо в 2018 році  ФОП Волошин стояв в резерві майже не діяв- всього один договір (правда знов без аукціону, що так дивно і ризиковано для замовника) на 42 тис. грн. 

Так от, якби ми писали про корупцію, про «відкати» та технічне маніпулювання тендерними процедурами, то можна було б стверджувати, що ФОП Волошин не було задіяно в 2018 році тому, що це час, коли на культурно-спортивному просторі панувала фірма «Фіш кен флай». Забираючи всі закупівлі без огляду на порядність. 

Але ми ж про підприємницьку вдачу, тому просто залишимо ремарку – у 2018 році ФОП Волошіну  не щастило. 

А от у 2019 настав його золотий час. 

Всього 10 договорів на 3,3 млн.грн., з яких 5 на 523 тис. грн. – без будь-якої конкуренції. Просто на довірі за результатом перемовин. Але й з аукціонами теж суцільна фортуна. То вже зазначена ФОП Смишляєва дискваліфікується або відмовляється на його користь, то на тендер виходить інший ФОП Українець С.В., який навіть не торгується та зніжує ціну. Може тому, що саме цей ФОП Українець є постійним технічним учасником для всіх фірм, народжених «Фіш Кен Флай»? Хоча, знов, ми про вдачу, тому просто так склалося. Всі співпадіння – випадкові, а підозри зайві. 

Єдине, що точно ставить щасливчика в наш список – це виключна участь у закупівлях КП «М.Спорт» та КП «М.еХаб». Які є безумовним магнітом удачі вибіркових маріупольських підприємців без досвіду та історії. 

Але, це не кінець історії. Іноді, удача приходить не тільки до новачків, але й до досвідчених підприємців. Так само несподівано, як до Волошина та Смишляєвої. Знайомтесь с таким щасливчиком – ФОП Мардоян Давид Каренович. Зареєстрований ще у 2015 році.  

Підприємець, якій займався роздрібною торгівлею продуктів харчування та алкогольних напоїв. Має досі дійсні ліцензії на торгівлю алкоголем. 

 Але, мабуть з торгівлею не щастило. А якщо тобі не щастить, треба щось змінити. Наприклад, пошукати щастя в маріупольському виконкомі. Дійсно, чим ще пояснити, як не везінням, що підприємець без досвіду раптово без конкурсу отримує тендер на … дизайнерські послуги візуалізації Аквапарку на 189 тис. грн.! Причому, зверніть увагу – не на розробку проекту. Не на виготовлення макету – просто візуалізація того, чого ще точно не існує в природі. Бо, ані будівельного проекту Аквапарку, ані відведення земельної ділянки, ані НІЧОГО, окрім гучних заяв Бойченка про Аквапарк не існує в цієї реальності. Тому, створити візуалізацію того, чого нема – це подвійний бонус для того, хто ніколи цього не робив. Величезна вдача (бо нагадую – слова корупція; марнотратство або розкрадання  тут не до чого).

І далі вдача сама поплила в руки підприємцю. Вісім укладених контрактів на 2,3 млн. грн. З яких сім – без будь яких аукціонів. Просто мана небесна та аукціон невиданої щедрості від наших можновладців. 

Причому, я по-доброму заздрю щасливчику. Його професійності та багатофункціональності. Від дизайнерських послуг до транспортних перевезень, від виробництва квитків до проектно-вишукувальних робіт. І все – сам. Один. Просто молодець – дійсно удача має повертатись до таких не просто обличчям. А ніжно тримати в руках. 

І все б нічого, можна вірити в фортуну, якби не одне АЛЕ. І це – ніжна та міцна рука все того ж ляльковода і прямі натяки на всі ті ж «Фіш кен Флай». Бо як пояснити, що раптом карусель, яку саме минулого року «задорого» за наші гроші експлуатувало «Фіш кен флай», в цьому році обслуговує наш щасливчик. Що саме він отримує поза відкритими процедурами закупівель, контракти на обслуговування новорічних свят? Мабуть, це теж співпадіння та наші фобії. 

І дивлячись на нашу трійку найбільших щасливчиків в закупівлях в галузі культури та спорту, виникає стійка впевненість в цинічній розбудові корупційної «Піраміди щастя». 

Нажаль, попри розбір по молекулах цієї «Піраміди щастя», наша поліція, прокуратура та СБУ геть не бачать нічого. Може тому, що  безкарність майже гарантована чисельними подарунками у вигляді квартир, машин та техніці з рук самої прозорої в Україні мерії Маріуполя?