Що хотів сказати художник: найповніший гід візуальною програмою Startup Гогольfest у Маріуполі , - ФОТО

Цьогорічна візуальна програма Гогольфесту в Маріуполі — абсолютна новинка для міста як в палні формату, так і в плані концепції.

В самій назві — Теплий дотик — міститься і розшифровка останньої: все, що людині потрібно – це теплий дружній дотик і надія на майбутнє. Дотик не обпікаючий, а саме потрібної градусності. Підтримка оточуючих – близьких і далеких. Подолання власних дитячих і дорослих травм, головною із яких, на жаль, наразі є травма війни, яка вже досить глибоко вкорінена в нашій свідомості. 

Відвідувачі фестивалю матимуть змогу не просто пройтися об'єктами програми, а ще отримати звуковий супровід — аудіогід. Це запис, в якому самі митці розповідають про свої твори так, як хотіли б, аби їх сприймали: хтось розповідає про задум інсталяції, хтось — розігрує діалог, а хтось — апелює до почуттів глядача.

Локації програми добре відомі маріупольцям: це Міський сад, Креативний простір Vezha (Водонапірна вежа), СРЗ, Платформа ТЮ, Театральний сквер, Beetrut Academy  Mariupol & Hub Spalah (колишній Шаховий клуб), БК Молодіжний та Краєзнавчий музей.

А от об'єкти — суцільні новинки та відкриття, більшість з яких є інтерактивними, тобто такими, з якими глядач зможе взаємодіяти.

Наприклад, в рамках проекту “Коло”, митці оздоблюавтимуть центральну частину Міського саду зоною відпочинку та кількома інсталяціями так, щоб це місце перетворилося на мистецький оазис з яскравою експозицією талановитих митців країни, та насиченою інтерактивною програмою. Куратори — Харченко Олександр та Штомпель Антон.

Антон Логов, відомий українскький художник, привіз до Маріуполя інсталяцію "Мова риб" (локація - внутрішній двір ПК “Молодіжний” перед Театроманією ).

Риби, як уособлення нашого буремного часу змін - як в суспільстві, так і в мистецтві. Є поверхня із плівки та скотчу, що демонструє проблему забруднення води та пошуку шляхів в житті, а є каркас із старих побутових предметів, що має набагато глибший смисл - непочуті голоси людей в коловороті життя, пробудження інтуїтивності та духовності.

Анна Луговська продемонструє відвідувачам крила янгола - інсталяція «Твої крила» (локація Beetroot Academy & IT HUB Spalah):

Кожна людина потребує підтримки, бо важко, бо вже немає сил. Так хочеться вірити в дива! Що хтось візьме тебе на руки та просто віднесе подалі від випробувань життя. 

Чи буде це янгол-охоронець, чи буде це близька людина, що стане янголом саме для тебе? Щастя в тому, щоб робити щасливими інших!

Згадаємо свої дитячі мріїї, спостерігаючи інсталяцію Юлії Аристової-Ковалевської DREAMHOUSE (локація - Beetroot Academy & IT HUB Spalah).

Про що ви мріяли в дитинстві? Про собаку, політ в космос чи плащ-невидимку? Якою б не була ваша мрія, відповіді на найважливіші питання в житті можна віднайти саме в дитинстві. Згадаймо свій мікросвіт, який був у кожної дитини, та трошки наблизимось до своєї МРІЇ!

Живопис Олі Кіяшової  "П'ять травм" допоможе нам прийняти себе (локація Beetroot Academy & IT HUB Spalah): 

Травми, які ми отримуємо протягом життя, - це саме той досвід, за яким ми приходимо на цю планету. П'ять картин про п'ять найболючіших травм зустрінуть відвідувачів виставки. Полюбити себе, переживши ці травми - хіба не це є сенсом нашого існування?

Графіті "Вікно в ідеальний світ" від Олени Кирпи вразить оптичними ілюзіями (Платформа ТЮ).

Ідеальний світ - який він? Кожен має на це питання свою відповідь, адже навіть в буденному, сірому, безнадійному ми бачимо лише те, що хочемо бачити. Наш мозок домальовує те, що здається йому привабливим та знайомим - саме так і з'являється вікно в ідеальний світ. Оптичні ілюзії в одній із покинутих будівель Маріуполя дозволять кожному зазирнути в це вікно.

Олена Кирпа, інсталяція "Екстрений рюкзак"

Сумка, пакет чи рюкзак - в кожній маріупольські родині довгий час біля дверей стояв свій "тривожний чемоданчик". Інсталяція "Екстрений рюкзак" демонструє ту напругу, яка стала частиною нашого повсякденного життя - бути готовим до евакуації в будь-який момент.

Маріупольський митець Микола Шевченко представить скульптуру “Фенікс” в Міському саду:

Маріуполь - місто з багаторічною історією, столиця Приазов'я, морські ворота Донбасу - пережив з початку Революції Гідності дуже багато.

Фенікс - міфологічний птах, який може спалювати себе і відроджувати знову. Так само і Маріуполь, переживши обстріли і руйнування, зібрав свої сили, відродився з полум'я і став ще сильніше і краще, відчуваючи на собі любов корінних маріупольців, нових його городян і всієї України, яка допомагала розквітнути місту з новою силою. 

Мисткиня Ксенія Оксінь запрошує відвідати виставку незвичних фото, надрукованих на атласних хустинах, - “Продуктові портрети” (локація — креативний простір Vezha):

Колекція речей, яку людина викладає на конвейєр у супермаркеті, миттєаво формує в нашій уяві портрет особистості. Дві хлібини, пляшка горілки та дитяча молочна суміш. Ми нічого не знаємо про цю людину, але наш мозок несвідомо робить висновки, цілком побудовані на нашій уяві та досвіді. Алкоголізм, загроза життя дитини - або ми просто упереджені? Сценарій за сценарієм розгортаються у наших головах.

Також Ксенія Оксінь здивує відвідувачів підвісною інсталяцією з пакетів: 200 пакетів з надписом “Інтелігентне бидло” розмістить авторка на стелі у “Вежі”, щоб змусити нас замислитись над самоідентифікацією.

Інсталяцією “Циклічність спогадів” про швидкоплинне дитинство змусить задуматись нас київська архітекторка Mastasa (локація — Міський сад).

Інсталяція про старі звички та ігри на майданчику, які із появою гаджетів розчиняються в минулому. Лишається тільки згадувати та розповідати про щасліві часи дитинства. Загади ці теплі, м’які та яскраві відчуття ігор на майданчиках авторка заохочує нас з допомогою модульних конструкцій, що імітують горки, гойдалки та турніки. 

Творча група у складі: Максим та Іван Кривошеєви, Alika Ceramika привезла на фестиваль проект “Теплі долоні” (локація — креативний простір Vezha).

Проект "Теплі долоні" став символом всієї візуальної програми цьогорічного фестивалю. Дотик до теплих долонь необхідний нам, як повітря, але чи в силах ми перенести дотик до нестерпно гарячих долонь? Відкриті долоні - це символ людяності, яка не вимірює "температуру" іншої людини категоріями "тепло" або "холодно" , а сприймає її за допомогою сотень відтінків відчуттів.

Анна Легенька, коллаж-графіка “Малюнки на газетах”.

Малюнки на українських газетах та виданнях з окупованої території. Що першим кидатиметься в око — зміст малюнка чи “холст”? Авторка демонструє свій дитячій спосіб боротьби з поганими новинами — замалювати всіх “бек”. Ох, якби він працював!  Побачимо в ПК “Молодіжному”.

Творчій тандем y_o_v & margo reznik представлять інсталяцію “Гадай-нагадай” (локація — другий поверх ПК “Молодіжний”):

Певно, кожен знає таку цікаву забавку, як гадання по книзі: ти називаєш сторінку та рядок, а потім зачитуєш що саме тобі “випало”. А якщо замість книги в твоїх руках будуть списки з тих, хто загинув на війні? Два безликих бюсти в літературному холі  ПК “Молодіжний” нагадають нам про війну, або “нагадають” - що саме випаде саме нам...

У_o_v, інсталяція з дзеркал “Летять роки” (локація: неіснуюча стіна між будинками 28 та 30 по вулиці Архітектора Нільсена):

Хтось назве це ефектом Доплера, а хтось впізнає в інсталяції себе або своє життя — кожен побачить з дзеркальній ілюзії щось своє, справжнє.

Вікторія Валента та Аліка Малоног, інсталяція “#Dont like” (Міський сад).

Двометрова скульптура “лайка”, в який кожен глядач зможе зайти та побачити там свої страхи перед соціумом. Підґрунтям інсталяції виступає епізод серіалу “Чорне дзеркало” про суспільне засудження та неприйняття себе як особистості. Збираємо лайки в Міському саду.

Яна Сєдова, інсталяція “Непід'ємна сила” (локація — ПК “Молодіжний”)

Фігура жінки, повністю зібрана з різноманітних цепків, символізує нашу приземлену натуру, а прив’язані до неї білі повітряні кульки – наші мрії та сподівання, які, на жаль, не можуть відірвати нас від землі. 

Марго Рєзнік, інсталяція «Глибоководні риби» (платформа ТЮ)

В темному підвалі платформи ТЮ причаїлись риби-труби – наші глибинні страхи та відчуття небезпеки. Будемо дивитись на життя крізь отвір страхів або вистачить нам сил перемогти свою рибу? 

Інша робота цієї ж авторки - Марго Рєзнік, інсталяція «Будиночок, побудований внутрішньою дитиною» (локація - Beetroot Academy & IT HUB Spalah )

Місце, де завжди можна сховатись від такого страшного дорослого світу, затишна халабуда, збудована з милих серцю дитини речей. Ми можемо побудувати такий будиночок у себе в голові та час від часу ховатись в ньому, щоб перепочити.

Подружжя Сергій та Євгенія Смола презентують колаж в Beetroot Academy & IT HUB Spalah:

Вже п'ятнадцять років поспіль разом експериментуємо і створюємо картини в техніці "колаж" з використанням: килимових покриттів, камінчиків і скелець "обкатаних" теплим Азовським морем, електричних дротів, кольорових мотузок і шнурків. Навчались на художньому відділенні Маріупольської школи мистецтв у відомого художника Остапенко Валерія Олександровича.

 Маємо переконання, що в сучасному мистецтві "першим механізмом" який утримує певний баланс між свободою і правилом, між фантазією і нормативом, є   матеріал. І особливо незвичайним "колаж" стає завдяки стриманому поєднанню використаних матеріалів, які зустрічаються буквально "під ногами" в нашому повсякденному житті. 

Яна Сєдова, представить інсталяція «Мир та війна» (локація — ПК “Молодіжний”):

Виставка складається з предметів – антагоністів з мирного та воєнного життя. Війна увірвалась в наші життя та, на жаль, лишається в ньому і досі, приносячи в побут такі страшні предмети, як бронежилет, гільзи або препарати для зупинки кровотечі при пораненні.

А також маємо змогу помилуватись фотовиставкою “Затьмарення”  цієї ж авторки на другому поверсі ПК “Молодіжний”:

Війна, яку так хочеться просто взяти і стерти ластиком з нашого життя! Ми побачимо фото, зроблені авторкою в населених пунктах на лінії зіткнення: люди, їхні долі та наче стерте війною світло з їхніх життів. 

Салюк Віталій та Стороженко Надія подарують Маріуполю сад зі сталевих дерев “Дерево — це світ” (біля креативного простору Vezha): 

Здавна в дереві для людини втілювались уявлення про простір та час. Сталевий ліс – це образ нашого часу, образ індустріальної епохи, втрати зв’язку зі своїм родом, епохи нуклеарних родин, епохи перенаселення та епохи самознищення людства. 

«Світ - це дерево» казали древні германці та скандинави. Стальне дерево – це також подоба майбутнього світу, холодного, недихаючого, технічного. В той же час по всій планеті знищуються живі дерева в катастрофічних об’ємах, що тільки прискорює забруднення повітря від промисловості, автомобілей та ін. 

За період індустріалізиції планета досягла такої концентрації СО2, якої не було останні 800 тис. років!

Стан України : 

За останні 10 років кількість лісів зменшилась на 25%. 

Україна на 9 місці в світі серед країн з найбільшою смертністю від забруднення повітря.

З кожним днем жити стає все комфортніше, а дихати все важче.

VEZHA OBSCURA у Вежі:

Команда у складі Вальдемара Клюзка, Ігоря Бельського, Юлії Бельської та Володимира Буслова, послуговоючись досвідом Леонарда Давінчі й інших славетних художників, математиків, фізиків і просто мрійників, які стояли у витоків фотографії, в столітній архітектурі створить забавку часів Середньовіччя. 

Спеціально для ГОГОЛьФесту ми перетворимо оглядовий майданчик на вісьмикутну камеру-обскуру, що переверне панораму міста догори дригом. Кожен, хто підніметься на оглядовий майданчик, зможе дізнатися, як народжуються фотографії, й одночасно потрапить у казку, де можна стати маленьким і ходити на голові. 

На всесвітній день пінхолу, який відзначають в останню неділю квітня, ми спробуємо зафіксувати фотографічним способом на фоточутливому матеріал історичну мить. Кожен охочий може прийти до вежі та потрапити до історії. Це проект став продовженням минулорічного StartupГогольFest2018 - “Тролейбус-фотоапарата”. Ми в прямому і переносном сенсі піднімаємо планку складності проекту і ствoримо складніший проект у 8 разів за попередній

Білоруський митець Руслан Калмиков приготутвав сюрприз для глядачів на Судоремонтному заводі — інсталяція “Кораблики”:

Паперові кораблики - символ дитячої мрії, яка не обмежена ані законами фізики, ані часом, ані можливостями батьків. Повна свобода! Але дорослі часто обрізають крила мріям дитлахів, тому згодом виростають люди, що розівчилися мріяти. Слідуйте за своїми мріями! Все реально!

А в Маріупольському краєзнавчому музеї 26 квітня відкриється виставка гігантських фотографій та негативів.

У 2018 р. команда «Pavlovka ArtGallery» у складі Вальдемара Клюзка, Ігоря Бельського, Юлії Бельської, Володимира Буслова за підтримки Маріупольської міської ради в рамках Startup Гогольfest у Маріуполі здійснила унікальний арт-проект «PINHOLE TROLLEYBUS» – тролейбус-фотоапарат.

Це – єдиний у світі соціальний проект подібного роду, який став можливий тільки завдяки колаборації митців і міської влади.

Сьогодні у світі широко поширені процеси ревіталізації – відтворення об’єктів міського простору, надання їм другого життя. Тролейбус Skodа, що відслужив свій вік на пасажирських маршрутах, отримав нове життя як унікальний гігантський фотоапарат. 

Усередині тролейбус було перетворено на вщент чорний простір, і глядачі, потрапляючи до гігантської фотокамери, могли побачити і зрозуміти, як будується зображення. Використовуючи той самий принцип, що і в будь-якому з фотоапаратів, тролейбус побудував зображення розміром з людський зріст. 

29 квітня 2018 р., у Всесвітній день пінхол-фотографії, цим тролейбусом було проведено технічно надскладну зйомку без використання об’єктива – лише отвір завбільшки в один міліметр – на світлочутливій бромо-срібній плівці й отримано негатив розміром 117х66,5 см.

Друга фотографія була створена 1 травня за принципом оптичної системи моноколь. Її розміри 100х117 см.